МЕХАНІЗМИ СОТ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧОК В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ АСИМЕТРІЇ В МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.21.148-160Ключові слова:
торговельні суперечки, СОТ, асиметричний розвиток, міжнародна торгівля, торговельно-економічні угодиАнотація
Метою даної статті є виявлення основних тенденцій у врегулюванні міждержавних торговельних суперечок через механізми СОТ, а також визначення ключових факторів, що впливають на їх ефективність.
Для дослідження даної проблематики було використано комплекс методів, зокрема: статистичний метод, порівняльний аналіз, елементи інституціоналістського підходу.
Результати дослідження засвідчують поглиблення асиметрії в міжнародних торговельних відносинах та ослаблення впливовості механізмів СОТ щодо ефективного врегулювання торговельних суперечок між її членами. В умовах дестабілізації існуючих регуляторів глобальної торговельної системи утверджуються альтернативні механізми вирішення спорів. Особливий запит на ефективні інструменти захисту своїх торговельних інтересів демонструють країни з незначним економічним потенціалом, які мають торговельно-економічні відносини із більш потужними партнерами. Секторальний аналіз торговельних суперечок за 2023-2025 роки вказує на зростання конфліктів у сферах захисту внутрішнього ринку, екологічних заходів та державної підтримки окремих галузей.
Теоретична значимість дослідження полягає в узагальненні актуальних тенденцій у врегулюванні торговельних суперечок у СОТ та оцінці впливу глобальних процесів на цей механізм. Результати дослідження сприяють поглибленому розумінню еволюції міжнародної торговельної політики.. Визначені закономірності можуть бути використані для подальшого розвитку теорії міжнародної торгівлі в умовах посилення асиметрії розвитку між державами-членами глобальної торговельної системи.
Практична цінність зумовлена можливістю використання отриманих результатів для вдосконалення механізмів захисту торговельних інтересів держав. Виявлення основних тенденцій може допомогти урядам та бізнесу адаптувати свої стратегії до змін у міжнародній торговельній системі.
Перспективи подальших досліджень можна вбачати в аналізі ефективності альтернативних методів врегулювання торговельних спорів поза рамками СОТ. Дослідження ролі асиметричних регіональних торговельних угод та їхнього впливу на систему СОТ є актуальним у контексті зростаючої фрагментації світової торгівлі.
Посилання
Chad, P. Bown. “Trump's trade war timeline 2.0: An up-to-date guide”. Peterson Institute for International Economics, www.piie.com/blogs/realtime-economics/2025/trumps-trade-war-timeline-20-date-guide Accessed 12 Apr.. 2025
Huzhva, I. “The mechanism for resolving trade disputes in the WTO: theoretical aspects and modern practice in Ukraine and the world.” Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 2015, no 13, p. 8-13.
Kaluzhna, N., and V.Lezhepiokova. “The WTO dispute settlement mechanism.” Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 2019, no 4, p. 5-16.
Mazaraki, N., and Yu. Honcharova. “The activities of the WTO Dispute Settlement Body: overcoming inconsistencies.” Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 2020, no 1, p. 5-13.
Safarli, K. Yu. “On some aspects of WTO jurisprudence and the dispute settlement mechanism.” Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 2024, no 83(3), p. 439-445.
Sidliar, V. “The role of the World Trade Organization in counteracting the rise of protectionism during the COVID-19 pandemic.” World of Finance, 2021, no 1, p. 64-76.
Tishchenko, Yu. “WTO agreements: methods of interpretation.” Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 2021, no 4, p. 17-25.
Kalyuzhna, N., and L. Kudyrko. “Effectiveness of trade and economic integration of asymmetric countries: Assessment methods and tools”. Journal of Economy and Technology, 2023, no 1, р. 119-126, https://doi.org/10.1016/j.ject.2023.11.003
Wang, H. “New Trends in the Great Power Game in Central and Eastern Europe: Challenges and Opportunities for China-CEEC Cooperation.” Global Review, 2022, no 14 (02), р. 78–98, https://doi.org/10.13851/j.cnki.gjzw.202202005.
Tung, N. “From former foes to friends: strategic adjustment in America's security policy toward Vietnam and the influence of the China factor”. The Pacific Review, 2022, https://doi.org/10.1080/09512748.2022.2142273
Zuokui, L. “The role of Central and Eastern Europe in the building of silk road economic belt”. Medjunarodni problemi, 2015, no 67, р. 184-195, https://doi.org/10.2298/MEDJP1503184Z
Cooper, A. & Schulz, C.-A. “How secondary states can take advantage of networks in world politics: the case of bridges and hubs”. Globalizations, 2023, р. 1-19, https://doi.org/10.1080/14747731.2023.2190701
Yatsenko, O. M., and D. S.Uskova. “Ukraine’s experience in resolving international trade and economic disputes within the WTO”. Bulletin of KhNAU, 2019, no 3, p. 193-206.
Dispute settlement activity. WTO, www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/dispustats_e.htm. Accessed 12 Apr.. 2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).