ЕКОНОМІЧНА КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.21.250-266Ключові слова:
кластеризація економіки, інноваційні екосистеми, територіальна концентрація, географічна локалізація, конкурентні переваги, національні реалії, інституційне середовище, українські кластериАнотація
У статті розкрито сучасні теоретико-методологічні засади економічної кластеризації як ефективного інструмента інноваційного розвитку з урахуванням українських реалій. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних підходів до кластеризації вітчизняної економіки, виявлення ключових чинників формування кластерних систем та розробка рекомендацій з їх практичної імплементації. Для досягнення цієї мети застосовано комплекс методів: історико-логічний аналіз еволюції кластерної теорії (від Маршалла до Портера), системний аналіз моделей кластерних структур, контент-аналіз вітчизняних та зарубіжних публікацій, порівняльний аналіз мережевих і кластерних утворень, а також метод експертних оцінок щодо адаптації концепцій до українського контексту.
Результати дослідження демонструють, що кластеризація об’єднує виробничі, наукові, освітні та державні інституції в єдині інноваційні екосистеми, здатні підвищувати продуктивність праці та інвестиційну привабливість регіонів. На основі порівняльного аналізу попереднього досвіду країн ЄС, Північної Америки та Азії запропоновано методичні рекомендації щодо гармонізації стандартів, стимулювання людського капіталу, впровадження «smart integration» та цифровізації кластерних платформ.
Наукова новизна статті полягає в інтеграції класичних теоретичних підходів і сучасних практичних кейсів для розробки адаптованої до українських умов класифікації кластерів, уточненні дефініції «кластера» у контексті багаторівневої взаємодії суб’єктів господарювання, науки і влади, а також у формуванні комплексного методологічного інструментарію оцінки ефективності кластерних утворень. Використання політетичного підходу та критеріальної основи дозволило створити алгоритм виявлення «критичної маси» для запуску кластерних ініціатив.
Практична значущість роботи полягає в тому, що розроблені рекомендації можуть бути використані органами державної влади, регіональними адміністраціями та бізнес-асоціаціями для формування цільових програм підтримки кластерів, підготовки правових актів, а також дизайну навчальних і консультаційних модулів для менеджменту кластерних ініціатив.
Посилання
Porter, M. E. The Competitive Advantage of Nations. Free Press,1990.
Porter, M. E. “Clusters and the New Economics of Competition.” Harvard Business Review, 2002, pp.77–90.
Porter, M. E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. Free Press, 1980.
Grazhevska, N. I. “Regional Vector of National Economies’ Development in a Global Environment.” Theoretical and Applied Problems of Economics, no. 13, 2007, pp. 72–78.
Kyrylenko, V. I. Competitiveness as a Criterion of Economic Security. In Theoretical and Applied Problems of Economics, no. 13, 2007, pp. 34–37.
Leonenko, P. M., & O. I.Cherepnina. Modern Economic Systems: Textbook . Znannia, 2006.
Kropelnytska, S. O. "Peculiarities of the Formation of Financial Relations in the Cluster of Folk Arts and Crafts." Actual Problems of Economics, no. 5, 2008, pp. 51–59.
Sokolenko, S. I. “Industrial and Territorial Clustering as a Means of Restructuring.” In Social Aspects and Financing of Industrial Restructuring. Regional Forum, 2003.
Malyi, M. V., & M. P.Voynarenko. Building Cluster: The European Development Path. Podillia Pershyi Association, 2005.
Voynarenko, M. “Cluster Concepts as a Way to Revive Regional Production.” Ekonomist, no.(1), 2000, pp. 29–31.
Amosha, M. I., & K. V.Nekrasova. “Formation of a Cluster Model for a City’s Socio-Economic Development.” Economics of Construction and Urban Management, no.1, 2005, pp. 13–18.
Hryshova, I. Y., & T. L. Shestakovska. “The Role of Consumerism in Socio-Economic Processes.” Scientific Notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, no.6, 2016, pp.75–82.
Mytyai, O. V.”The Concept of an Organizational-Economic Mechanism to Improve the Efficiency of an Agricultural Enterprise.” Economics: Realities of Time, no.2(7), 2013, pp.39–46, economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
Samiilenko, H.”Cluster Structures of Ukrainian Regions: Theoretical Aspects, Problems and Prospects of Practical Implementation.” Problems and Prospects of Economics and Management, no.(1), 2019, pp.155–165.
Islankina, E., & T. W.Thurner. “Internationalization of Cluster Initiatives in Emerging Industries and Value Chains.” European Commission, ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster/emerging-industries_en. Accessed 02 Feb.2024.
Shpak, Y. V. “Cluster Approach in Territorial Development Management of Ukraine.” Regional Management and Local Self-Government, 2020, customsadmin.umsf.in.ua/archive/2020/2/34.pdf
Asheim, B. “Industrial Districts as ‘Learning Regions’: A Condition for Prosperity.” European Planning Studies, no.4(4), 1996, pp.379–400.
Talavira, D. V. Cluster Development in the Modern Period of Globalization (VIII All-Ukrainian Scientific-Practical Conference Proceedings. Borys Grinchenko Kyiv University, 2020.
Ukrainian Cluster Alliance, www.clusters.org.ua/.
Volchyk, V. V. Institutional and Evolutionary Economics. KPI, 2019.
European Cluster Collaboration Platform, www.clustercollaboration.eu/cluster-organisations
Myroliubova, T. V., & A. H. Afonina. Economic Content and Management Mechanism for Cluster Development in Regional Economy. KNDU, 2018.
Sopoligová, M., & D. Pavelkov. “Cluster Policy in Europe and Asia: A Comparison Using Selected Cluster Policy Characteristics.” International Studies, no.10(3), 2017, pp.35–50.
Bortagaray, I., & S.Tiffin. “Innovation Clusters in Latin America.” Paper presented at the 4th International Conference on Technology Policy and Innovation. Curitiba, 2000, www.ic2.utexas.edu/ictpi/mirror/curitiba2000/papers/S11P01.PDF. Accessed 02 Feb.2024.
Amosha, A. I., Bolshakov, V. I., & Minaev, A. A. (2018). Ukrainian Metallurgy: Modern Challenges and Development Prospects. Donetsk: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics.
Bubenko, P. T. (2018). Institutional Dynamics of Spatial Organization of Economic Development [Monograph]. Kharkiv: KhNAMG.
Butko, M. P., & Samiilenko, H. M. (2012). Cluster Approach to the Development of Basic Sectors of the Regional Economy in Modern Conditions [Monograph]. Nizhyn: Aspekt-Polygraph.
Varnaliy, Z. S., & Kuznetsova, I. S. (2021). State Regulatory Policy in the Sphere of Small Entrepreneurship [Monograph]. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Economic Forecasting.
Wolfgang, P. “Cluster Model of Regional Development.” Perspectives in Research, no.2, 2019, pp. 33–39.
Volchyk, V. V. Institutional and Evolutionary Economics. KPI, 2019.
Industry4Ukraine. National Cluster Development Program until 2027: Concept, Development Guidelines, Recommendations, 2020.
Prymostka, O. O. “Methodological Approaches to Building a Cluster Model in EU Regional Policy.” Scientific Bulletin of Kherson State University, no.18(2), 2016, pp.150–153.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
