ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК КРАЇНИ

Автор(и)

  • Г.В. Лема Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0001-5298-7693
  • І.Б. Олексів Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0001-7387-6933
  • О.І. Лема Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна https://orcid.org/0009-0003-8687-1412
  • Л.І. Михайлишин Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника, кафедра міжнародних економічних відносин, вул. Чорновола, 1, Івано-Франківськ, 76000, Україна https://orcid.org/0000-0001-7944-5317
  • І.В. Кохан Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника, вул. Чорновола, 1, Івано-Франківськ, 76000, Україна https://orcid.org/0009-0003-2519-2432

DOI:

https://doi.org/10.15330/apred.2.21.323-332

Ключові слова:

економіка знань, діджиталізація, цифровізація, трансформаційні зміни, дослідження та розробки, інноваційні процеси, інформаційно-комунікаційні технології

Анотація

У статті здійснено аналізування економіки знань як стратегічного фактора розвитку національної економіки в умовах цифровізації та глобалізації. Знання є важливим ресурсом, який показує рівень конкурентоспроможності країни, сприяє розвитку інноваційних процесів та інтеграції країни до світового економічного простору. У науковій праці проведено порівняльний аналіз рівня розвитку країн за Глобальним індексом економіки знань у 2024 р. Основними критеріями аналізування були поділ країн за місцем розташування: Європа, Азія, Південна та Північна Америка, Океанія та Африка, а також рівні економіки знань: високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький. Вибірка дослідження становила 141 країну, що демонструє надійність і точність отриманих результатів. При розрахунку глобального індексу економіки знань бралися 7 галузевих індексів, а саме: початкова освіта; професійно-технічна освіта і навчання; вища освіта; дослідження, розробки та інновації; інформаційно-комунікаційні технології; економіка та сприятливе середовище. Визначено, що найкращі результати індексу економіки знань мають країни Європи і Північної Америки. Україна у даному рейтингу має середній рівень індексу, який є на рівні з сусідніми країнами, а саме: Польщею, Угорщиною, Литвою та іншими європейськими країнами: Іспанією, Італією, Литвою, Грецією тощо. За даними аналізування, окремі країни світу показують нерівномірність розвитку показників економіки знань, що говорить про необхідність цілеспрямованої підтримки знаннєво-орієнтованих та дослідницьких секторів. З метою наочного відображення елементів індексу глобальної економіки знань (GKI) України побудовано сітковий графік (радарну діаграму), оскільки вона показує збалансованість руху всіх елементів, а також відставання в певних напрямках. За результатами аналізування показників економіки знань України визначено сильні позиції країни: високий рівень початкової освіти та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас слабкими позиціями країни є низький рівень розвитку досліджень, розробок та інновацій, що потребує належної державної підтримки та реформ. Формування ефективної стратегії розвитку економіки знань є одним із основних шляхів підвищення конкурентоспроможності та стійкого економічного зростання України в умовах глобальних трансформацій.

Біографії авторів

Г.В. Лема , Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту і міжнародного
підприємництва, Національний університет «Львівська політехніка»

І.Б. Олексів , Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна

доктор економічних наук, професор, професор
кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

О.І. Лема , Національний університет «Львівська політехніка», кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, вул. С. Бандери, 12, Львів, 79013, Україна

аспірант кафедри менеджменту і міжнародного
підприємництва

Л.І. Михайлишин, Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника, кафедра міжнародних економічних відносин, вул. Чорновола, 1, Івано-Франківськ, 76000, Україна

доктор економічних наук, професор, завідувач
кафедри міжнародних економічних відносин

І.В. Кохан, Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника, вул. Чорновола, 1, Івано-Франківськ, 76000, Україна

аспірант кафедри економіки

Посилання

Kravchuk, O., Lebedchenko, V., and R. Lutsiv. “Knowledge economy, modern information and communication technologies.” Economy and Society, no. 51, 2023, https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-11. Accessed 26 Apr. 2025.

Lema, H., Martsenyuk, A., and O. Kokhanchyk. “Factors of digital economy formation and IT industry development in Ukraine.” Economy and Society, no. 61, 2024, https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-95. Accessed 26 Apr. 2025..

Lema, H.V., Koval, L.R., Zorii, R.I., and I.S. Zelenyi. “The essence and development of digitalization under the conditions of business globalization.” Effective Economy, no. 2, 2024, nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/3125 Accessed 26 Apr. 2025.

Lema, H.V., and I.V. Siaryi. “Practical aspects of applying an optimization model of resource management under a circular economy.” Actual Problems of Regional Economic Development, issue 20, vol. 1, 2024, pp. 263–271.

Andrés, A.R., Otero, A., and V.H. Amavilah. “Using deep learning neural networks to predict the knowledge economy index for developing and emerging economies.” Elsevier Ltd., vol. 184, 2021, doi: 10.1016/j.eswa.2021.115514

Nagari, P.M., Sahid, S., and M. Hussin. “Let's Explore! The Factor, Reliability, and Validity Analyses of Readiness for a Knowledge-Based Economy Among Undergraduate Students.” International Journal of Educational Methodology, vol. 9, issue 4, 2023, pp. 697–710.

Ojanperä, S., Graham, M., and M. Zook. “The Digital Knowledge Economy Index: Mapping Content Production.” Journal of Development Studies, vol. 55, issue 12, 2019, pp. 2626–2643.

Oleksiv, I., and D. Mirzoieva. “Economic complexity and knowledge economy: diffusion of the knowledge as a factor for economic growth.” Management and Entrepreneurship in Ukraine: The Stages of Formation and Problems of Development. 2022. Vol. 4, Issue 1, pp. 224–230.

“Global Knowledge Index, 2020. UNDP, www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/publications/UNDP-MBRKnowFoundation-Global-Kowledge-Index-2020-EN.pdf. Accessed 26 Apr. 2025.

“Global Knowledge Index, 2021.” UNDP, www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/arabstates/GKI-Report-2021---CPs-3_Full_compressed.pdf. UNDP, knowledge4all.com/admin/2022/Methodology/GKI2022_Methodology_EN.pdf. Accessed 26 Apr. 2025.

“Global Knowledge Index, 2023.” UNDP, knowledge4all.com/admin/2023/Methodology/GKI2023_Methodology_EN.pdf. Accessed 26 Apr. 2025..

“Global Knowledge Index, 2024.” UNDP, www.knowledge4all.com/gki Accessed 26 Apr. 2025..

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-16

Як цитувати

Лема , Г., Олексів , І., Лема , О., Михайлишин, Л., & Кохан, І. (2025). ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК КРАЇНИ. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, 2(21), 323–332. https://doi.org/10.15330/apred.2.21.323-332

Номер

Розділ

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій