ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ПРОМИСЛОВОМУ СЕКТОРІ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.21.260-267Ключові слова:
маркетингові комунікації, цифрова трансформація, промисловий сектор, цифровий маркетинг, комунікаційні стратегії, B2B-комунікації, інноваційні технології, цифрові платформи, адаптація бізнесуАнотація
Актуальність дослідження зумовлена глибокими змінами у зовнішньому середовищі функціонування промислових підприємств, що проявляються у стрімкому розвитку цифрових технологій, зростанні конкуренції на глобальних і локальних ринках, зміщенні фокусу споживчої поведінки та необхідності забезпечення прозорої, ефективної й адаптивної комунікації з різними учасниками ринку.
У контексті цифрової трансформації традиційні інструменти маркетингових комунікацій втрачають ефективність, тоді як нові канали – такі як соціальні мережі, мобільні платформи, CRM-системи, автоматизована аналітика – стають критично важливими для побудови партнерських відносин, підвищення лояльності клієнтів і зміцнення бренду.
Для українських промислових підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану, порушення логістичних ланцюгів, зменшення внутрішнього попиту та обмежених можливостей виходу на зовнішні ринки, цифровізація комунікацій набуває стратегічного значення. Вона дозволяє підвищити конкурентоспроможність, забезпечити ефективну взаємодію з контрагентами та оперативно реагувати на зміни ринкового середовища.
Методологічну основу дослідження становлять системний, порівняльний та структурно-функціональний підходи, а також аналіз сучасних теоретичних джерел і практичних кейсів промислових підприємств. У результаті проведеного аналізу було визначено основні напрями цифрової трансформації маркетингових комунікацій: перехід до інтегрованих комунікаційних стратегій, активне використання інструментів діджитал-маркетингу, зокрема CRM-систем, автоматизованої аналітики, персоналізованого контенту.
Наукова новизна дослідження полягає в систематизації типових моделей трансформації маркетингових комунікацій у В2В-сегменті та уточненні ролі цифрових інновацій у формуванні нових каналів взаємодії з партнерами й клієнтами. Практична значущість статті виявляється у можливості використання результатів дослідження для розробки ефективних стратегій цифрових комунікацій на промислових підприємствах України, що адаптуються до сучасних викликів, включаючи поствоєнну економічну відбудову та зростаючу цифровізацію виробництва і збуту.
Посилання
Bilyi, D.I., & O.I. Harafonova. “Metodolohichni aspekty tsyfrovoi transformatsii pidpryiemstv u riznykh sektorakh ekonomiky.” Economic Synergy, no.1, 2025, pp. 35-52, https://doi.org/10.53920/es-2025-1-3.
Chernobrovkina, S. “Marketynhovi komunikatsii promyslovykh pidpryiemstv: teoretychni aspekty.” Bulletin of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" (economic sciences), no.23, 2019, pp. 111-114, https://doi.org/10.20998/2519-4461.2019.23.111.
Fisun, I., Borysenko, O., & A. Yarmolyuk. “Kontseptualni pidkhody do staloho rozvytku promyslovykh pidpryiemstv na osnovi kholistychnoho marketynhu.” Market Infrastructure, no.66, 2022, https://doi.org/10.32843/infrastruct66-18.
Goreta, L. “Stratehichnyi marketynhovyi analiz yak zasib formuvannia enerhozberihaiuchykh zakhodiv na promyslovykh pidpryiemstvakh Ukrainy.” Herald of Khmelnytskyi National University, vol.292, no.2, 2021, pp. 54-59, https://doi.org/10.31891/2307-5740-2021-292-2-9.
Ivanenko, I. “Elementy marketynhovykh komunikatsii pidpryiemstv restorannoho hospodarstva.” Economics. Finances. Law, no.4, 2023, pp. 45-48, https://doi.org/10.37634/efp.2023.4.10.
Karjaluoto, H., & P. Ulkuniemi. “Digital communications in industrial marketing.” Journal of Business & Industrial Marketing, vol.30, no.6, 2015, https://doi.org/10.1108/jbim-06-2014-0136.
Kushnir, A.M. “Osoblyvosti vnutrishnofirmovykh komunikatsii promyslovykh pidpryiemstv v umovakh turbulentnosti.” Economic Problems and Legal Practice, vol.20, no.1, 2024, pp. 174-181, https://doi.org/10.33693/2541-8025-2024-20-1-174-181.
Kuzyk, O. “Stratehichni napriamy marketynhovykh komunikatsii ahrarno-promyslovykh pidpryiemstv Ukrainy.” Financial and credit activity problems of theory and practice, no.2(43), 2022, pp. 78-84, https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3685.
Rusdana, N.R., Choirani, S.J., & A.S.Friska. “Digital marketing communication strategy for micro, small and medium enterprises (msmes) in business competition.” International Journal of Research and Applied Technology, vol.2, no.1, 2022, pp. 163–168, https://doi.org/10.34010/injuratech.v2i1.6913.
Jie, G., & L.Jiahui. “Media attention, green technology innovation and industrial enterprises’ sustainable development: the moderating effect of environmental regulation.” Economic Analysis and Policy, 2023. https://doi.org/10.1016/j.eap.2023.07.003.
“Research Insights recent news.” Content Marketing Institute, contentmarketinginstitute.com/reports/b2b-research/ Accessed 8.04.2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
