КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ВІДНОСИН ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.21.420-429Ключові слова:
бізнес, проєкт, корпоративна соціальна відповідальність, корпоративне управління,, державно-приватне партнерство, соціальний розвитокАнотація
В статті розглянуто основні теоретико-прикладні положення впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності бізнес-структурами та обґрунтовано доцільність використання механізму державно-приватного партнерства як базису реалізації соціальних проєктів. Мета статті – це дослідження теоретико-прикладних аспектів впровадження політики корпоративної соціальної відповідальності в діяльність вітчизняних підприємств з врахуванням можливості впровадження відносин державно-приватного партнерства як інструменту реалізації соціальних проєктів. Досліджено сутність моделей корпоративної соціальної відповідальності. Обґрунтовано взаємозв’язок концепції соціальної відповідальності та рівнем показників світового Індексу щастя, проаналізовано рейтинг країн за Індексом щастя за підсумками 2024 р. Визначено основні положення, наступні що характеризують сучасний стан корпоративної соціальної відповідальності в Україні. На основі дослідження досвіду реалізації політики корпоративної соціальної відповідальності визначено основні конкурентні переваги, отримання яких стимулює підприємства до впровадження політики соціально-відповідального бізнесу. Досліджено сутність категорії «державно-приватне партнерство». Доведено, що реалізація проєкту державного приватного партнерства на основі принципів корпоративної соціальної відповідальності є запорукою інтеграції до світової бізнес-спільноти через надання вітчизняної компанії відповідної звітності, а залучення інструментів державно-приватного партнерства у практики корпоративної соціальної відповідальності для компанії є важливим та пріоритетним в контексті її іміджу та репутації, оскілки їх формуючим базисом є умови та правила взаємодії із зацікавленими сторонами та відповідна система цінностей. Виокремлено, що в подальшому від іміджу компанії залежить її ринкова вартість, правила гри та взаємодія з іншими учасниками ринку, вплив на ринкову кон’юнктуру. В умовах криз репутація компанії виступає буфером, що є своєрідним інструментом протидії негативним явищам в умовах деструктивних змін. Також в умовах загострення конкурентної боротьби, потреб у залученні інвестицій репутація є визначальним критерієм для інвестиційної активності, особливо із залученням іноземних компаній. Обґрунтовано, що використання інструменту державно-приватного партнерства може сприяти активному залученню бізнесу у зовнішню соціальну політику одночасно із реалізацією напрямків власного соціального розвитку.
Посилання
Bowen, H.R. Social Responsibilities of the Businessman. Harper&Row, 1953.
Burlakova, Yu. “A study of the peculiarities of the formation of corporate social responsibility in Ukraine.” Visnyk Khmelnytskyi National University, v. 1, no. 6, 2014, pp. 220–227.
Bukreieva, D.S. “Social responsibility of business as a basis for ensuring business activity of enterprises: European integrationaspect.” Economy and society, vol. 38, 2022, economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/1316/1271/ Accessed 02 Feb.2025.
Kolot, A. “Corporate social responsibility: evolution and development of the oreticalviews.” Economic theory, vol. 4, 2013, pр. 5–27.
Tulchynskyi, H.L. Corporate social investment and social partnership: technologies and performance evaluation.Vyd-vo NDU VShE, 2012.
Derevianko, T.A. “Assessment of social responsibility and its use in the practice of enterprises.” Bulletin of the Azov State Technical University. Series: Economic Sciences, no. (34), 2017, pp. 76–82, https://doi.org/10.31498/22256725.34.2017.128902
Denys, O.B. “Areas of corporate social relevance to business: foreign evidence and domestic practice.” Visnyk universytetu bankivs'koi spravy Natsional'noho Banku Ukrainy, no.2(8), 2015, рр. 36-38.
Carroll, A.B., and K.M.Shabana. “The business case of corporate social responsibility: a reviewof concepts, research and practice.” International journal of management reviews, no.12 (1), 2010, рр. 85–105.
World Happiness Report 2025,. worldhappiness.report/ Accessed 02 Feb.2025.
Kosach, I.A., Holubchyk, D.Yu., and O.V. Kurinska. “Analysis of approaches to the definition of the term “public-private partnership”.” Scientific Bulletin of Polissya, no.1(4(8), 2017, pp. 70–74.
Agency for Support of Public-Private Partnerships: official website, pppagency.gov.ua/uk/ Accessed 02 Feb.2025.
Steurer, R., Langer, M., Konrad, A., and A. Martinuzzi. “Corporations, Stakeholdersand Sustainable Development: A Theoretical Exploration of Business-Society Relations.” Journal of Business Ethics, no. 3, 2005, pp. 263-281.
Marhasova, V., Kholiavko, N., Popelo, O., Krylov, D., Zhavoronok, A., & Biliaze, O. “The Impact of Digitalization on the Sustainable Development of Ukraine: COVID-19 and War Challenges for Higher Education.” Revista de la Universidad del Zulia, 14(40), 2023, pp. 422-439, https://doi.org/10.46925//rdluz.40.24
Nikiforov, P., Zhavoronok, A., Marych, M., Bak, N., Marusiak, N. Conceptual principles of state policy of regulation of development of public-private partnerships. Cuestiones Políticas, 40(73), 2022, pp. 417-434, https://doi.org/10.46398/cuestpol.4073.22
Zhavoronоk, A., Filyppova, S., Tochylina, Yu., Ozarko, K., Neykov, S., Krylov, D. “The Impact of Artificial Intelligence on the Development of the Digital Business Ecosystem.” Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 103(9) , 2025, pp. 3945-3958.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).