ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА КАПІТАЛІЗАЦІЮ ПІДПРИЄМСТВ: РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.21.344-359Ключові слова:
Штучний інтелект, цифрова трансформація, капіталізація підприємств, економетричне моделювання, індекс S&P 500, регресійний аналіз, цифрова зрілість, інноваційна діяльністьАнотація
У статті здійснено кількісне оцінювання впливу інвестицій у штучний інтелект, цифрову зрілість, рівень автоматизації, прибутковості та доходів на ринкову капіталізацію підприємств із використанням інструментарію регресійного аналізу. На основі вибірки з 44 інноваційно активних компаній побудовано економетричну модель, що дозволяє виявити ступінь детермінації капіталізації ключовими технологічними та фінансовими параметрами. Результати моделювання засвідчили високу пояснювальну здатність моделі, що свідчить про вагомий вплив обраних факторів на вартість підприємств. Статистично значущими предикторами капіталізації визначено прибуток, інвестиції в AI, рівень автоматизації та дохід, у той час як цифрова зрілість (DIGMAT) не продемонструвала суттєвого ефекту.
Для досягнення цієї мети автори застосували метод регресійного аналізу, зокрема побудували модель, яка оцінює взаємозв’язок між капіталізацією компаній і цифровими індикаторами. У дослідженні використано дані з відкритих джерел, зокрема фінансову звітність компаній, що входять до індексу S&P 500. Основні результати аналізу вказують на те, що цифровізація і, зокрема, інвестиції в ШІ мають статистично значущий позитивний вплив на капіталізацію підприємств. Виявлено, що кожен додатковий мільярд доларів інвестицій в ШІ може збільшувати ринкову вартість компанії в середньому на 1-1.4 млрд доларів.
У дослідженні розроблено та апробовано економетричну модель, яка кількісно відображає вплив окремих технологічних чинників на ринкову капіталізацію підприємств. На відміну від традиційних підходів, де цифрова трансформація аналізується переважно в контексті підвищення продуктивності праці або операційної ефективності, у даній роботі акцент зроблено на стратегічному аспекті – формуванні ринкової вартості бізнесу. Отримані результати дозволяють розширити науково-практичні уявлення про механізми капіталізації підприємств у цифрову епоху та виявити критичні точки впливу цифрових технологій на економічні результати. Отримані результати мають практичну цінність для стратегічного планування інноваційної діяльності підприємств в умовах цифрової трансформації економіки
Посилання
Brynjolfsson, E., and A.McAfee.The second machine age: Work, progress, and prosperity in a time of brilliant technologies. W. W. Norton & Company, 2014, wwnorton.com/books/the-second-machine-age. Accessed 21 April 2025.
Brynjolfsson, E., and A. McAfee. Machine, platform, crowd: Harnessing our digital future. W. W. Norton & Company, 2020, wwnorton.com/books/Machine-Platform-Crowd/ Accessed 21 April 2025.
The state of AI in 2023: Accelerating investment and adoption across industries. McKinsey & Company, 2023, www.mckinsey.com. Accessed 21 April 2025.
Porter, M. E., and J. E. Heppelmann. “How smart, connected products are transforming competition.” Harvard Business Review, no.92(11), 2014, pp.64–88, hbr.org/2014/11/how-smart-connected-products-are-transforming-competition. Accessed 21 April 2025.
Global Digital IQ Survey: How digital transformation is driving business growth. PwC, www.pwc.com.au/digitalpulse/2022-digital-iq-survey.html. Accessed 21 April 2025.
Leadership in the age of digital disruption, 2021. Accenture, www.accenture.com/content/dam/accenture/final/a-com. Accessed 21 April 2025.
Levchenko, O. M., and O. V. Viunyk. “Features of IT sector development in the context of digital transformation of Ukraine’s economy.” Scientific Papers Collection of ChSTU. Series: Economic Sciences, no.69, 2023, pp.15–23, https://doi.org/10.24025/2306-4420.69.2023.288335.
Dovhenko, Y. O., Khaletska, Z. P., and L. I. Yaremenko. “Study and modeling of unemployment in Ukraine: Correlation-regression analysis.” Bulletin of Odesa National University. Series: Economics, no.26(3), 2021,pp.92–102, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2021_26_3_15. Accessed 21 April 2025.
“S&P 500 Market Cap.” YCharts, 2024, ycharts.com/indicators/sp_500_market_cap. Accessed 21 April 2025.
“S&P 500 Historical Annual Returns.” Macrotrends, www.macrotrends.net/2526/dax-30-historical-chart. Accessed 21 April 2025.
“S&P 500 Index – Historical Data.” Yahoo Finance, 2024, finance.yahoo.com/quote/%5EGSPC/history. Accessed 21 April 2025.
“S&P 500 Market Capitalization.” Slickcharts, www.slickcharts.com/sp500/marketcap. Accessed 21 April 2025.
“Financial Reports of Public Companies.” AnnualReports.com, www.annualreports.com. Accessed 21 April 2025.
“Corporate Investment in Artificial Intelligence and Digital Transformation.” Statista, www.statista.com. Accessed 21 April 2025.
“Public Datasets for Financial Analytics.” Kaggle, www.kaggle.com. Accessed 21 April 2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).