Здобутки Монтейру Лобату, Ани Марії Машаду й Марини Коласанті в бразильській дитячій літературі ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.15330/clid.3.1.104-120Ключові слова:
дитинство, дитяча література, Бразилія, історія, Монтейру Лобату, Ана Марія Машаду, Марина КоласантіАнотація
Дитяча література сформувалася як світовий жанр у XVII столітті, коли зміни соціальної структури спричинили відповідні зрушення в художній сфері. Виникнення дитячої літератури з її власними характерними ознаками зумовлене становленням родини, новим статусом дитинства в суспільстві та реорганізацією шкільної системи. Її поява передусім пов’язана з освітою, оскільки тексти створювалися як її інструменти. У Бразилії до ХІХ століття більшість дитячих книжок надходила з Португалії або була перекладами європейських творів. Початок ХХ століття позначений національною тенденцією, спрямованою на утвердження місцевої культури, фауни, флори та бразильського фольклору як складників формування національної ідентичності.
У 1921 році Монтейру Лобату опублікував свою першу дитячу книжку й утвердився як засновник бразильської дитячої літератури. Відтоді видання, орієнтовані на дитячу аудиторію, зазнали стрімкого зростання, однак справжній “бум” дитячої літератури розпочався з 1970-х років, коли почали з’являтися твори без виразної дидактичної мети, що надавали пріоритет художній мові з відкритим дискурсом і створювали ширші можливості для смислотворення. Численні автори звернулися до дитячої аудиторії, серед яких виокремлюються провідні постаті сучасності, зокрема Ана Марія Машаду та Марина Коласанті. Обидві авторки створюють яскраві жіночі образи і з особливою легкістю порушують такі проблеми, як етнічна різноманітність, соціальна справедливість та культурна нерівність. Їхні літературні твори вирізняються глибокою інтертекстуальністю та відтворенням міфологічних елементів і казок, часто переосмислених крізь призму магічного реалізму. Інтегруючи науку, історію та фольклор, авторки створюють ігрове навчання, що пробуджує прагнення до знань і допитливість дитячої аудиторії.
Посилання
Ceccantini, J. L. C. T. (Org.). (2004). Leitura e literatura infanto-juvenil: memória de Gramado. Cultura Acadêmica.
Chicoski, R. (2010). Literatura infantil. Unicentro.
Colasanti, M. (2004). A moça tecelã. Global.
Esteban, S. G. (2018, agosto). Literatura juvenil: uma etiqueta forçada. Cultura Jovem.
Gregorin Filho, J. N., Pina, P. K. da C., & Michelli, R. S. (Orgs.). (2011). A literatura infantil e juvenil hoje: múltiplos olhares, diversas leituras. Dialogarts.
Lajolo, M. (2000). Monteiro Lobato: um brasileiro sob medida. Moderna.
Lajolo, M., & Zilberman, R. (2007). Literatura infantil brasileira: história e histórias. Ática.
Lobato, M. (1944). A barca de Glery: quarenta anos de correspondência literária entre Monteiro Lobato e Godofredo Rangel. Brasiliense.
Matos, S. (n.d.). Ana Maria Machado é a personalidade literária do Prêmio Jabuti 2025. https://www.premiojabuti.com.br/jabuti/personalidade-literaria/
Perotti, E. (1986). O texto sedutor na literatura infantil. Ícone.
Pereira, R. F., & Benites, S. A. L. (Orgs.). (2002). À roda da leitura: língua e literatura no Jornal Proleitura. Cultura Acadêmica; ANEP.
Sandroni, L. C. (1990). O nacionalismo na literatura infantil do início do século XX. In S. S. Khéde (Org.), Literatura infantojuvenil: um gênero polêmico (pp. xx – xx). Mercado Aberto.
Silva, E. S., & Lima, W. J. de (Orgs.). (2019). Sábados literários: homenagem a Antonio Candido. Todas as Musas.
Souza, W. (n.d.). Marina Colasanti. Brasil Escola. https://brasilescola.uol.com.br/literatura/marina-colasanti.htm
Versões do Sítio do Picapau Amarelo na TV. (n.d.). https://sitio.pmvs.pt/versoes/

