МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ І ДИСТРОФІЧНИМ УРАЖЕННЯМ ХРЕБТА

  • Роман Герич ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
  • Ігор Випасняк ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
  • Богдан Лісовський ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
Ключові слова: розсіяний склероз, якість життя, міофасціальний больовий синдром, фізична терапія

Анотація

Мета дослідження – вивчити і науково обґрунтувати вплив мультидисциплінарної системи ранньої фізичної терапії на якість життя пацієнтів з розсіяним склерозом, ускладненим дистрофічним ураженням попереково-крижового відділу хребта. Методи. Обстежено 47 осіб (основна група), з розсіяним склерозом ускладненим міофасціальним больовим синдромом на попереково-крижовому рівні, що проходили курс ранньої ФТ на стаціонарному етапі. До цієї групи увійшли 25 жінок і 22 чоловіки . Середній вік пацієнтів складав 43,2±5,4 років. Для експертно-реабілітаційної діагностики були вико-ристані клінічні методи дослідження (оцінка неврологічного статусу і обмеження життєдіяльності відповідно з функціональними класами), опитувальник болю Мак-Гілла, візуальна аналогова шкала ВАШ, оцінка якості життя (опитувальник MOS SF-36 – Medical Outcomes Study Short Form-36). На початку і в кінці курсу ФТ проводилася оцінка ЯЖ з використанням опитувальника MOS SF-36, який містить 36 питань, об’єднаних в 8 шкал. З фізіотерпевтіческіх методів впливу застосовували магніто-лазеро-терапію, дарсонвалізацію, синусоїдальні модульовані струми, електрофорез аналгетиків, розсмоктую-чих препаратів, нейротрофічних засобів, електростимуляцію ослаблених м’язів, теплолікування, на за-ключному етапі ФТ – масаж і локальну кріотерпію. Активна фізична терапія проводилася на тлі під-тримуючої медикаментозної терапії: судинно-регулюючі препарати, міорелаксанти, нестероїдні про-тизапальні засоби, нейромедіатори, хондропротектори. Результати. Після проведення курсу фізичної терапії показники якості життя зросли за всіма шкалами. Це обумовлено, в першу чергу, поліпшенням фізичного (46,3 бала) і загального (58,2 бала) стану, які сприяли стабілізації емоційного фону (58,9 бала) і стали базисом для нормалізації рольового та соціального функціонування (36,8 і 61,3 бали відповідно). Висновок. Мультидисциплінарний підхід щодо фізичної терапії пацієнтів з розсіяним склерозом, усклад-неним міофасціальним больовим синдромом і дистрофічним ураженням попереково-крижового відділу хребта, сприяє нормалізації їх фізичного, емоційного і загального стану, що покращує соціальну актив-ність і рольове функціонування і в підсумку підвищує якість життя пацієнтів.
Ключові слова: розсіяний склероз, якість життя, міофасціальний больовий синдром, фізична терапія.

Посилання

1. Белова АН. Нейрореабилитация: руководство для врачей. Москва: Антидор; 2007. 568 с.
2. Дривотинов БВ, Полякова ТД, Панкова МД. Физическая реабилитация при неврологических проявлениях остеохондрозапозвоночника: учеб. пособие. Минск: БГУФК; 2005. 211 с.
3. Епифанов ВА, Епифанов АВ. Остеохондроз позвоночника (диагностика, лечение, профилактика). Москва: МЕДпресс-информ; 2004. 272 с.
4. Епифанов ВА. Лечебная физическая культура. Москва: Медицина; 2014. 568 с.
5. Боголюбова ВМ, редактор. Медицинская реабилитация в 3 т. Книга 1, 2, 3. Изд. 3-е, испр. и доп. Москва: БИНОМ; 2010. 416 с.
6. Шевченко ЮЛ, редактор. Новик АА, Ионова ТИ. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. 2-е изд. Москва: ЗАО “ОЛМА Медиа Групп”; 2007. 320 с.
7. Епифанова ВА, редактор. Медицинская реабилитация: руководство для врачей. Москва: МЕД-пресс-информ; 2005. 328 с.
8. Попелянский ЯЮ. Остеохондроз. Клинический аспект. Мануальная терапія. 2005; 1: 81–83.
9. Филиппович НФ, Криштофович ИЮ. Диагностика и лечение мышечно-тонических синдромов поясничного остеохондроза. Искусство медицины. 2008; 1: 13–16.
10. Leboeuf-Yde C. Back pain-individual and genetic factors. J. Electromyogr Kinesiol. 2004; 14 (1): 129–133.
References
1. Belova AN. Neurorehabilitation: a guide for doctors. Moscow: Antidor; 2007. 568 p.
2. Drivotinov BV, Polyakova TD, Pankova MD. Physical rehabilitation in neurological manifestations of spinal osteochondrosis: textbook. allowance. Minsk: BSUFK; 2005. 211 s.
3. Epifanov VA, Epifanov AV. Spinal osteochondrosis (diagnosis, treatment, prevention). Moscow: MEDpress-inform; 2004. 272 s.
4. Epifanov VA. Healing Fitness. Moscow: Medicine; 2014. 568 s.
5. Bogolyubova VM, editors. Medical rehabilitation in 3 volumes. Book 1, 2, 3. Ed. 3rd, rev. and add. Moscow: BINOM; 2010. 416 s.
6. Shevchenko YL, editors. Novik AA, Ionova TI. Guidelines for the study of quality of life in medicine. 2nd edition. Moscow: ZAO OLMA Media Group; 2007. 320 s.
7. Epifanova VA, editors. Medical Rehabilitation: A Guide for Physicians. Moscow: MED-press-inform; 2005. 328 s.
8. Popelyansky YAYU. Osteochondrosis. Clinical aspect. Manual therapy. 2005; 1: 81–83.
9. Filippovich NF, Krishtofovich IU. Diagnostics and treatment of muscular-tonic syndromes of lumbar osteochondrosis. The art of medicine. 2008; 1: 13–16.
10. Leboeuf-Yde C. Back pain-individual and genetic factors. J. Electromyogr Kinesiol. 2004; 14 (1): 129–133.
Опубліковано
2020-10-07
Номер
Розділ
Articles