ЗИМОВІ ЛИЖНІ ПОХОДИ КАРПАТАМИ, ПРИСВЯЧЕНІ ДІЯЛЬНОСТІ СХІДНОПОЛЬСЬКОГО ЛЕГІОНУ

Array

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15330/fcult.1.3-18

Ключові слова:

лижні походи, польські легіони, Східні Карпати., ski trips, Polish legions, Eastern Carpathians.

Анотація

Мета. Розкрити складові організації і проведення зимових лижних походів Карпатами  в 1934-1939 рр., присвячених діяльності  другої бригади Східнопольського легіону. Методи. Джерельною базою дослідження були: Національний цифровий архів Польщі; архів Військового географічного інституту Польщі, а також  архівні матеріали міст  Львова та Івано-Франківська. Результати. З метою започаткування проведення лижних походів Карпатами по місцях боїв та поховань польських легіонерів 16 грудня 1933 р. Товариство друзів Гуцульщини провело установчу нараду за головуванням генерала Тадеуша Каспшицького, тодішнього заступника міністра військових справ в уряді Другої Польської Республіки і прийняло ухвалу щодо проведення  у 1934 році цього першого спортивно-військового заходу, який передбачав проходження на лижах дистанції довжиною 83 км з трьома етапами (перший - 21 км від с. Березов (Тячівський район, Закарпатська область) до Пантирського перевалу; другий - 32 км від Рафайлова (з 1946 року село Бистриця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області) через Довжинець та Шумерську долину до Татарського перевалу; третій – 30 км від урочища Лаби до Ворохти) зі стрільбою на заключній ділянці дистанції.    В наступні роки (1935-1939) було проведено ще чотири лижні походи Східними Карпатами за участю як команд польських військових і поліції, так і місцевого населення (гуцулів). Перепад висот на маршруті сягав понад 600 м. Проведення зимових лижних походів мало на меті не тільки спортивні цілі, але також виконувало соціально-політичні функції, спрямовані на інтеграцію населення Східних Карпат з польською державністю, покращення його економічного становища (наприклад, завдяки орендованому житлу, їжі або можливості продажу своїх ремесел). Події, що супроводжували ці походи включали, серед іншого, Чорногірський лижний кубок польського туристичного товариства за участю іноземних команд (Чехословаччини, Румунії). Про важливу роль цих спортивно-військових заходів  у 1934–1939 роках, свідчить присутність на них численних учасників (понад 160 осіб) та значних особистостей, зокрема воєвод та генералів, керівників Товариства друзів Гуцульщини, Польської лижної асоціації та Польського туристичного товариства. Висновок. Отже, за період 1934-1939рр. було проведено шість лижних походів під особливим патронатом  Війська Польського та за участю Польської лижної асоціації, Польського товариства Татр, Товариства друзів Гуцульщини, Державного управління фізичної та військової підготовки, а також парамілітарних організацій «Стрілецька спілка», гімнастичного товариства «Сокіл».

 

Посилання

1. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920 роки). Мюнхен, 1969. 542 с.
2. Зашкільняк Л.О. Крикун М.Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львів. Нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. 752 с
3. Зашкільняк ЛО. Макарчук СА., Чубінський А. Боротьба за західні кордони Польщі в 1918–1921 рр. Український історичний журнал. 1994; 6: 140–144.
4. Рубльов OС. Легіони польські [Електронний ресурс] Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка», 2009. 790 с.: Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Legioni_Polski (останній перегляд: 22.12.2020)
5. Archiwum Polskiej Akademii Nauk w Warszawie, sygn. III-92/452, Materiały Mieczysława Orłowicza, Towarzystwo Przyjaciół Huculszczyzny.
6. CAW, Departament Dowodzenia Ogólnego MS Wojsk., sygn. I.300.22.109, Z regulaminu marszu zimowego
7. DAIFO, f. 370, o. 1, s. 3, Pismo Lwowskiego Okręgowego Związku Narciarskiego nr L. 451/34 do inż. J. Wołkanowskiego, prezesa ekspozytury TPH w Stanisławowie, Lwów 24 III 1934.
8. DAIFO, f. 370, o. 1, s. 37, Pismo prezesa Zarządu Głównego TPH i senatora, gen. dra F. Zarzyckiego, do przewodniczącego ekspozytury TPH w Stanisławowie, Warszawa 23 XII 1936.
9. Encyklopedia historii Drugiej Rzeczypospolitej. Warszawa, 1999. 358 s.
10. Hauser P. Mit Józefa Piłsudskiego: Narodzinyi trwanie legendy. Dzieje polityczne, kultura, biografistyka: Studia zhistorii XIX i XX wieku ofiarowane prof. Zbigniewowi Dworeckiemu / pod red. L. Trzeciakowskiego i P. Matusika. Poznań, 2002:178–204.
11. Huculskim szlakiem II Brygady Legionów Polskich, Warszawa 1934:8.
12. Huculskim Szlakiem II Brygady Legionów”; Sprawozdanie dowódcy 11 Karpackiej Dywizji Piechoty z 18 III 1937 r. z IV Marszu Zimowego „Huculskim Szlakiem II Brygady Legionów”, [cyt. za:] A. Wysocki, Regionalizm funkcjonalny w działaniu (na Huculszczyźnie) w świetle dokumentów Centralnego Archiwum Wojskowego,
13. Jerzy K. Maciejewski. Dawne bojowe szlaki. O zimowym marszu narciarskim „Huculski szlak II Brygady Legionów. Fotografie uczestników marszu i miejscowych Hucułów. Bluszcz. 1934; 9: 266–268.
14. Maciejewski J. K. V Zimowy Marsz…, dz. cyt.
15. Maciejewski. Marsz huculski II Brygady Legionów, (cz. II). Bluszcz. 1934;10:295–297.
16. Nowak A. Od Imperium do Imperium: Spojrzenia na historię Europy Wschodniej. Kraków, 2004. 480 s.
17. Olszański, Rymarowicz. Szlakiem II Brygady 1937, 1993; dla upamiętnienia czynów z czasów pierwszej wojny światowej.
18. Pisuliński J. Polityka wschodnia Jȯzefa Piłsudskiego. Jȯzef Piłsudski: wyobrażeniai dzeło polityczne / pod red. J. Michnika i A. Nowaka. Kraków, 2006: 50–72.
19. Rocznik Archiwalno-Historyczny CAW. 2009; 2(31):7.
20. Sklodowski Jan. Rzeczpospolita Rafajlowska: Na szlaku II Brygady Legionów Polskich w Karpatach. Warszawa: wydawnictwo: Bellona, 2009. 96 s.
21. Szlakiem II Brygady Legionów. Ostatnie przygotowania do pięknej imprezy narciarskiej. Warszawa 23 stycznia, 1937 r.Republika.1937; 25:7.
22. https://www.biathlon.com.ua/ua/biathlon/6-istoriya
23. http://armyinform.com.ua/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-06