ВПЛИВ ПРОГРАМИ ПЛАВАННЯ НА БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ЛЮДЕЙ 50–60 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.42.36-41Ключові слова:
старіння, антиейджинг, біологічний вікАнотація
Приведено результати дослідження авторської програми для осіб у віці 50-60-років. Оцінювали біологічний вік за методом В.П. Войтенко. Застосування програми оздоровчого плавання сприяло зменшенню біологічного віку людей 50 - 60 років. Встановлено, що старіння супроводжується рядом негативних змін як у фізіологічній, так і у психологічній сферах. Зокрема, зниження емоційного контролю, підвищення вразливості та втрата ініціативи можуть призводити до депресивних станів та тривоги у старіючих людей. Підтверджено здатність фізичних вправ підвищувати функціональні можливості організму людини не залежно від віку у якому вони розпочаті. Запропонована програма може використовуватись як геропротекторний засіб фізичного виховання.
Посилання
Ахаладзе М.Г. Оцінка темпу старіння, стану здоров’я і життєздатності людини на основі визначення біологічного віку : автореф. дис. д-ра мед. наук : спец. 14.03.03. Київ, 2005. 43 с.
Балогова Б. Особливості проблематики старіння в контексті соціальної підтримки людей поважного віку. Social work and education. 2022. № 9. С. 331– 337. https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.3.1
Горощук А. Детермінанти старіння людського організму. Дослідницько-краєзнавчий музей. “Со- ціально значущі ініціативи молоді-громаді”. 2019. № 1. С 11–16.
Джуган Р.І. Концептуалізація поняття “успішне старіння” у соціогуманітарних науках та соціології.
Вісник Львівського універститету. Серія соціологічна. 2020. № 14. С 46–55. https://doi.org/10.30970/vso.2020.14.05
Коробейніков Г. Біологічний вік та фізична активність. Теорія і практика фізичного виховання і спорту. 2007. № 1. С. 60–63.
Коробейніков Г. Біологічні механізми старіння і рухова активність людини. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. № 2. С. 3–13.
Мушенюк І. Антистарість, антиейджинг, анти хвороби, або дещо про теорію довголіття. Medix Anti- aging. 2010. № 4. С. 62–65.
Ніколенко О.І. Фізична культура і спорт як засоби попередження передчасного старіння людини.
Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2021. № 9. С. 182–186. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.24
Піменова О. Старіння людини в сучасних умовах: особливості та перспективи для активного довголіття. “Соціологічні студії”. 2019. № 2. С. 30 –34. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-02-30-34
Ступчук Я. Сучасний стан старіння населення у Україні. “Сталий розвиток України. Проблеми і перспективи” : матеріали наук.-практ. конф. Камʼянець-Подільський, 2020. С 18 - 21.
Фединяк Н.В. Антиеджингові властивості плавання. Вісник Прикарпатського національного універ- ситету. Серія : фізична культура. 2013. № 18. С. 108–116.
Фединяк Н.В. Вплив занять оздоровчого плавання на біологічний вік та функціональні можливості людей 30-35 років. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2014. № 4. С. 63–68. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.950957
Філіппов Н.Н. Гормональні зміни у чоловіків різного віку та тренованості при фізичних навантажен- нях. Актуальні проблеми фізичної культури, спорту, фізичної терапії, та ерготерапії: біомеханічні, психофізіологічні та метрологічні аспекти : Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2018. С. 171–172.
Харковлюк-Балакіна Н.В. Фізіологічна оцінка стану здоров’я та темпу старіння осіб із різним способом життя. Актуальні проблеми фізичної культури, спорту, фізичної терапії, та ерготерапії: біомеханічні, психофізіологічні та метрологічні аспекти: всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2018. С. 172–174.
Arbab-Zadeh A. Effect of Aging and Physical Activity on Left Ventricular Compliance. Journal of the American Heart Association. 2010. Vol. 13. P. 1798–1805. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000142863.71285.74
Catherine A. The Relationship Between Expectations for Aging and Physical Activity Among Older Adults. Age-Expectations and Low Physical Activity. 2015. Vol. 12. P. 911–915. https://doi.org/10.1111/j.1525-1497.2005.0204.x
Danielle L. Physical activity and Risk of Cognitive Impairment and Dementia in Elderly Persons. Original Contribution. 2001. Vol. 58. P. 498–504. https://doi.org/10.1001/archneur.58.3.498
