ГОЛОКОСТ ЄВРЕЇВ У ГАЛИЧІ ПІД ЧАС НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ: ДОКУМЕНТИ, СВІДЧЕННЯ ТА ІМЕНА

Анотація

У другій половині ХІХ ст. – середині ХХ ст. Галич був одним із релігійних (греко-католики, римо-католики, православні, юдеї, караїми і протестанти) та багатонаціональних осередків на території Східної Галичини, серед яких євреї посідали важливе місце в економічному, культурному та соціальному житті міста. Однак період Другої світової війни став катастрофічним для місцевої єврейської громади. У 1941–1944 роках нацистський окупаційний режим реалізовував політику «остаточного вирішення єврейського питання», яка передбачала повне винищення євреїв через пограбування, фізичне насильство, масові арешти, розстріли та депортації у концентраційні табори. На основі архівних джерел та відеосвідчень автор описує хронологію антиєврейських акцій у місті Галич, які відбувалися впродовж 1941–1942 років. Особливу увагу звернено на квітневі погроми 1942 року, коли нацисти проводили найбільш масові й жорстокі розправи над місцевими євреями. За архівними документами встановлено імена основних виконавців злочинів Голокосту в місті та перелік жертв, що становить понад 300 осіб. Після погромів значну частину місцевих євреїв було депортовано до станіславського гетто і таборів смерті – Белжець та Аушвіц. Також автор подає імена представників єврейських родин, які зуміли пережити трагічний період у своїй історії. У статті порушується проблема збереження пам’яті: відсутність належного ознакування місць масових убивств та поховань, недостатня інформація в публічному просторі та потреба в історичному осмисленні. Зазначене дослідження є спробою вшанування жертв геноциду євреїв у Галичі та закликом до колективної пам’яті про трагічні події в 40-х роках минулого століття.