ГАЛИЦЬКІ ЗАРУЧНИКИ З «ДІЯНЬ УГОРЦІВ»: СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15330/hal_swc.10.23-41Ключові слова:
Анонім, «Діяння Угорців», Галич, галицькі заручники, Бела IV, історіописання, князь, корольАнотація
Стаття присвячена ретельному аналізу «Діянь Угорців» анонімного майстра П. (імовірно, домініканського ченця при дворі «молодшого короля» Бели у Трансильванії) на предмет кількості занотованих у творі випадків передачі мадярам синів-заручників з боку упокорених ними на шляху здобуття «нової батьківщини» володарів. Із кількох десятків такого штибу нотаток лише у трьох Анонім вказав чітку кількість заручників: володимирський князь передав до рук мадярів двох своїх синів, а галицький і болгарський – по одному. Відомо, що «Діяння Угорців» відтворили легендарний прихід мадярів-номадів у Дунайську низовину, накладаючи на події кінця ІХ – початку Х ст. певні шаблони з пізніших історичних подій утвердження чинної королівської династії від Адріатики до Карпат і Прикарпаття та від Татр до Трансильванії. Цей переказ містив цілком реальні історичні події, закамуфльовані під епос у характерному на той час стилі origo gentis. Утім, виняткова конкретика при згадці «Діяннями Угорців» володимирських, галицького і болгарського заручників дозволяє бачити у них сучасних (або добре відомих) Анонімові володарів, з якими він міг зустрічатися навіть особисто. Володимирськими заручниками можна вважати дітей князя Романа Мстиславовича – Данила і Василька. Галицький заручник – це, радше, князь Ярослав Володимиркович, котрийсь із його онуків, синів-бастардів Володимира Ярославовича, або син Романа Ігоревича, натомість болгарський – імовірно, син Івана Асеня ІІ Коломан. Принаймні запропоновані ідентифікації дозволяють вкотре засумніватися у постанні «Діянь Угорців» за правління Бели ІІІ, про що найактивніше пишуть в угорській історичній науці. Раціональніше виглядає версія підготовки твору при одному із дворів «молодшого короля» Бели (із 1235 р. – Бели IV) у Трансильванії із остаточним завершенням тексту поміж 1237/8–1241 рр. Логістику мадярського вимаршу зі Скіфії до Паннонії, вірогідно, Анонім відкорелював на основі тексту домініканського ченця Юліана, посталого під враженнями від другої поїздки у пошуках «Великої Угорщини».
Посилання
Bozhylov, I. (1985). Asenevci (1186–1460): genealogia i prosopografiya [The Asenids (1186–1460): genealogy and prosopography]. Sofia: Publishing House of the Bulgarian Academy of Sciences. 503 p. [in Bulgarian].
Bychkov, A. (Ed.). (1885). Letopisnyy sbornik, imenuyemyy Patriarsheyu ili Nikonovskoyu letopisyu [Chronicle collection called Patriarchal or Nikon Chronicle]. Polnoye sobraniye russkikh letopisey [Complete collection of rus’ chronicles]. Saint Petersburg: Typography of the Ministry of Internal Affairs. Vol. 10. [in Old Russian].
Dąbrowski, D., Jusupović, A. (Eds.). (2017). Chronica Galiciano-Voliniana (Chronica Romanoviciana) [Galician-Volhynian Chronicle (Chronicle of Romanovich)]. Monumenta Poloniae historica. Kraków; Warszawa: PWN; PAU. Nova Series. Vol. XVI. 841 p. [in Old Ukrainian].
Domanovszky, A. (Ed.). (1937). Simonis de Kéza. Gesta Hungarorum [Simon of Kéza, Deeds of the Hungarians]. Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum [Writers of Hungarian history from the times of the princes and kings of the Árpád dynasty] / ed. I. Szentpétery. Budapest: Academia Litter. Hungarica & Societate Histor. Hungarica, Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung. Vol. 1, S. 129–195. [in Latin].
Domanovsky, S. (1933). Anonymus és a II. Géza korabeli Gesta [Anonymus and the Gesta of Géza II]. Századok. Vol. 67, pp. 38–54, 163–184. [in Hungarian].
Dörrie, H. (1956). Drei Texte zur Geschichte der Ungarn und Mongolen: Die Missionsreisen des fr. Julianus O.P. ins Uralgebiet (1234/5) und nach Rußland (1237) und der Bericht des Erzbischofs Peter über die Tartaren [Three texts on the history of the Hungarians and Mongols: The missionary journeys of fr. Julian O.P. to the Ural region (1234/5) and to Rus’ (1237), and the report of Archbishop Peter on the Tartars]. Nachrichten der Akademie der Wissenschaften in Göttingen [Proceedings of the Academy of Sciences in Góttingen]. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. No. 6, pp. 125–202. [in German].
Farkas, Z. (2004). BélaAlexios jegyessége [The betrothal of Béla and Alexios]. GENESIA. Tanulmányok Bollók János emlékére [Studies in memory of János Bollók] / ed. L. Horváth et al. Budapest: Typotex Kiadó. pp. 271–279. [in Hungarian].
Font, M. (2021). Galych u systemi rus’kouhors’kykh vidnosyn XI–XIII st. [Halych in the system of Rus’Hungarian relations in the 11th–13th centuries]. Halych. Zbirnyk naukovykh prats [Halych. Scientific work collection] / ed. M. Voloshchuk. Ivano-Frankivsk: Lileya-NV. Series 2, Vol. 7. 256 p. [in Ukrainian].
Homza, M., Malinovská, N. (Eds.). (2019). Haliсskovolynská kronika. Neznáme rozprávanie o rodine král′ov a kniezat vуchodostrednej Európy v 13. storoсi [Galician Volhynian Chronicle. Unknown narrative about the fatherland of kings and princes of East Central Europe in the 13th century]. Martin: Matica slovenská. 412 p. [in Slovak].
Homza, M. (2009). Uhorsko-pol′ska kronika. Nedoceneny pramen k dejinam strednej Európy [The Hungarian-Polish Chronicle. An underestimated source for the history of Central Europe]. Bratislava: Libri Historiae, Post scriptum. 223 p. [in Slovak].
Horváth, J. (1954). Árpádkori latinnyelvü irodalmunk stílusproblemái [Stylistic problems of our Latinlanguage literature of the Árpádian age]. Budapest: Akadémiai Kiadó. 400 p. [in Hungarian].
Jakubovich, E. (Ed.). (1937). P. magistri, qui Anonymus dicitur Gesta Hungarorum [Master P., called Anonymus, The Deeds of the Hungarians]. Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum [Writers of Hungarian history from the times of the princes and kings of the Árpád dynasty] / ed. I. Szentpétery. Budapest: Academia Litter. Hungarica & Societate Histor. Hungarica, Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung. Vol. 1, S. 13–118. [in Latin].
Kloss, B. (Ed.). (2001). Ipatyevskaya letopis [Hypatian Codex]. Polnoye sobraniye russkikh letopisey [Complete collection of Rus’ chronicles]. Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury. T. 2. Izd. 2. 648 s. [in Slavonic].
Kristó, Gy. (1994). A történeti irodalom Magyarországon a kezdetétektol 1241ig [Historical literature in Hungary from the beginnings to 1241]. Budapest: Akadémiai Kiadó. 157 l. [in Hungarian].
Kristó, Gy. (2002). Magyar historiográfia I. Történetírás a középkori Magyarországon [Hungarian historiography I. History writing in medieval Hungary]. Budapest: Osiris. 146 l. [in Hungarian].
Kloss, B. (Ed.). (2001). Lavrentyevskaya letopis [Laurentian Codex]. Polnoye sobraniye russkikh letopisey [Complete collection of Rus’ chronicles]. Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury. T. 1. 496 s. [in Slavonic].
Knysh, Y. (2017). Galyc’ka tragediya Igorevychiv [The Galician tragedy of the Igorevich dynasty]. Halych. Zbirnyk naukovykh prats [Halych. Scientific work collection] / (ed.) M. Voloshchuk. Ivano-Frankivsk: Lileya-NV. Vyp. 2, S. 117–126. [in Ukrainian].
Makk, F. (1989). The Árpád and the Comneni: Political Relations between Hungary and Byzantium in the 12th Century. Budapest: Akadémiai Kiadó. 213 p. [in English].
Marsina, R. (1971). Codex diplomaticus et epistolaris Slovaciae [Diplomatic and epistolary codex of Slovakia]. Bratislava: Academia Scientiarum Slovaciae. T. 1: inde ab anno DCCCV usque ad anno MCCXXXV. 504 s. [in Latin].
Pais, D. (Ed.). (1977). Anonymus. Gesta Hungarorum. Béla király jegyzöjének könyve a magyarok cselekedeteirol [The notary of King Béla’s book on the deeds of the Hungarians]. Budapest: Magyar Helikon. 172 l. [in Hungarian].
Pais, D., Györffy, Gy., Thoroczkay, G. (Eds.). (2003). Anonymus. Gesta Hungarorum. A magyarok cselekedetei [The deeds of the Hungarians]. Budapest: Szent István társulat. 132 l. [in Hungarian].
Pauler, Gy. (1883). Anonymus külföldi vonatkozásai [The foreign connections of Anonymus]. Századok [Centuries]. Évf. 17, Old. 97–116. [in Hungarian].
Rady, M., Bak, J. M., Veszprémy, L. (Eds.). (2010). Anonymus and Master Roger. Budapest: CEU. 269 p. [in English].
Spinei, V. (2008). The Cuman bishopric – genesis and evolution. The Other Europe in the Middle Ages: Avars, Bulgars, Khazars, and Cumans / eds. F. Curta, with R. Kovalev. Leiden; Boston: Brill. P. 413–456. [in English].
Szilágyi, L. (1946). A 200 éves Anonymuskérdés [The 200yearold Anonymus question]. Magyar Könyvszemle [Hungarian Book Review]. Évf. 70, Old. 5–24. [in Hungarian].
Theiner, A. (Ed.). (1859). Vetera Monumenta historica Hungariam sacram Illustrantia [Old historical monuments illustrating sacred Hungary]. Romae: Typis Vaticanis. T. 1: (1216–1352). 837 s. [in Latin].
Thoroczkay, G. (2009). Іrások az Árpádkorról. Történeti és historiográfiai tanulmányok [Writings on the Árpád era. Historical and historiographical studies]. Budapest: L’Harmattan. 246 l. [in Hungarian].
Tomenсhuk, B. (1999). Z istoriyi pershoyi pys’movoyi zgadky pro Galych v «Diyanniakh uhriv» uhors’kogo Anonima [From the history of the first written mention of Halych in the «Deeds of the Hungarians» of the Hungarian Anonymus]. Naukovi zapysky instytutu narodoznavstva NAN Ukrayiny [Scientific Notes of the Institute of Ethnology of NAS of Ukraine]. Vyp. 4, S. 5–9. [in Ukrainian].
Veszprémy, L. (2019). Történetіrás és történetіrók az Árpádkori Magyarországon (XI–XIII. század közepe) [Historiography and historians in Árpádian Hungary (11th–mid13th centuries)]. Rerum Fi / series ed. M. K. Kincses. Budapest: Line Design. Vol. 2. 464 p. [in Hungarian].
Voloshchuk, M., Dąbrowski, D. (2020). Kniaz’ Danylo Romanovych ta uhors’ki koroli 1205–1235 rr. (u vidpovid’ Volodymyrovi Aleksandrovychu). Chastyna 1 [Prince Danylo Romanovych and the Hungarian kings, 1205–1235 (in reply to Volodymyr Aleksandrovych). Part 1]. Galychyna: naukovyy i kul’turno-prosvitniy krayeznavchyy chasopys [Halychyna: scientific and cultural-educational local history journal]. Vyp. 33, S. 37–59. [in Ukrainian].
DOI: 10.15330/gal.33.3759
Voloscuk, M. (2024). Rod Hont-Poznanovcov v ruskouhorskych vzt’ahoch 11.–13. storocia [The Hont-Poznan dynasty in Rus’–Hungarian relations of the 11th–13th centuries]. Slovensky casopis historicky [Slovak Historical Journal]. No 1, S. 37–70. [in Slovakian].
Voytovych, L. (2006). Kniazha doba na Rusi: portrety elity [The princely age in Rus’: portraits of the elite]. Bila Tserkva: Vydavec’ Oleksandr Pshonkivs’kyy. 784 s. [in Ukrainian].
Wertner, M. (2024). Galyc’ka zemlia – Rus’ – Uhorshchyna (Х–XIV st.): problemу genealogiyi i prosopografiyi [The Galician land – Rus’ – Hungary (10th–14th centuries): problems of genealogy and prosopography]. Halych. Zbirnyk naukovykh prats [Halych. Scientific work collection] / (ed.) M. Voloshchuk. IvanoFrankivsk: LileyaNV. Seria 2, Vyp. 11. 256 s. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Мирослав ВОЛОЩУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Повні тексти статей, опубліковані у збірнику наукових праць «Галич» (https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive) ліцензовані згідно з умовами ліцензії CC BY 4.0
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY Creative Commons Attribution 4.0 Unported License, котра дозволяє іншим особам вільно копіювати та розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Цей журнал, який розміщено на платформі OJS, підтримує політику депонування опублікованих матеріалів за допомогою платформи SWORD. Адреса початкової точки доступу: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive
