ПРОТИСТОЯННЯ БАВАРСЬКОЇ ТА КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОЇ ХРИСТИЯНСЬКИХ МІСІЙ НА ЗЕМЛЯХ ДИНАСТІЇ МОЙМИРОВИЧІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ІХ ст.

Анотація

Стаття присвячена церковно-релігійному антагонізмові у володіннях династії Моймировичів та їх придунайських провінціях між двома євангелізаційними місіями – баварською, представленою духів­ництвом Зальцбурзької, Пассауської й Реґенсбурзької єпархій та кирило-мефодіївською, в особі со­лун­ських братів-місіонерів Кирила й Мефодія. Йдеться про період найбільшого розквіту Великомо­рав­ської держави 860–880-х. рр. На основі аналізу широкого спектру хронік і анналів ІX–XV ст., агіографій св. Кирила, Мефодія та св. Наума, правових кодексів VIII–IX ст., актового матеріалу з кан­це­лярії Каролінгів, некрологів, а також епістолярних текстів кількох римських понтифіків автор ви­світлює дипломатичний, церковно-догматичний і церковно-правовий аспекти проблеми на тлі військово-політичних суперечностей володарів Східнофранкського королівства і Великоморавської держави. Увагу приділено й питанню можливої співпраці представників баварського духівництва з прихильниками архієпископа Мефодія, а також протиріччям церковно-правового характеру. Автор дійшов висновку, що саме суворість світських і церковних покарань кирило-мефодіївської місії поряд з постійним тиском баварського духівництва став вирішальним у зміні вектора релігійної політики моравського князя Святоплука та подальшим визнанням ним церковної юрисдикції єпископства Пассау.

Ключові слова: Зальцбурзьке архієпископство, єпископство Пассау, Регенсбурзька єпархія, Кирило, Мефодій, Віхінг, Велика Моравія, християнська місія.