ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті охарактеризовано процес становлення інженерно-технічної інтелігенції та відпо­відних організаційних структур (інфраструктури) на прикладі розвитку нафтогазовидобувної промис­ло­вості окремо взятої Івано-Франківської області західного регіону Української РСР. Основними в дослідженні стали традиційні принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, репрезентативності й гуманізму. Мета статті – на основі аналізу наукової історичної літератури і архівних джерел охарак­теризувати процес становлення науково-технічного потенціалу та його інфраструктури в Івано-Фран­ківській області у ХХ столітті. Розкрито систему управління “науково-технічним прог­ресом” країни, республіки, області, яка базувалася на створенні відповідних організаційних структур з коорди­нації науково-дослідних робіт. Доведено, що вона вирізнялася із семи західних областей республіки своїм по­туж­ним науково-технічним потенціалом, який концентрувався в Івано-Франківському інституті наф­ти і газу. З розробки низки наукових проблем і зв’язків з виробництвом їй поступалася сусідня Львів­ська область на яку покладалася місія бути зразком у процесі “соціалістичних перетворень”. За період з кінця 40-х до середини 60-х років ХХ ст. в Івано-Франківській області сформувалася розгалужена мере­жа наукових установ і організацій, які складали основу науково-технічного потенціалу західного регіону УРСР. Різноманітні за функціональним призначенням і формами діяльності: проектно-конст­рукторські установи, проектно-технологічні організації, дослідні станції, наукові підрозділи і філії вищих навчаль­них закладів, які свою роботу спрямовували на розв’язання нагальних економічних проблем краю.

Ключові слова: Івано-Франківська область, наукові установи, нафтогазова промисловість, ін­же­нер­но-технічна інтелігенція, економіка.