«АНЖУЙСЬКА», «НОРМАНДСЬКА», «АНГЛІЙСЬКА», «АКВІТАНСЬКА» «ІМПЕРІЇ», АБО «КОМПОЗИТНІ МОНАРХІЇ» У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

Анотація

У статті запропоновано нову інтерпретацію так званих анжуйської, нормандської, акві­тан­ської та англійської імперій як композитних монархій. Оригінальність дослідження полягає в деконст­рукції усталених історіографічних міфологем та критичному перегляді застосування понять «дер­жава» й «імперія» до реалій ХІ–ХІІІ ст. Метою статті є реконструкція структури та механізмів функ­ціонування володінь Анжуйської династії та з’ясування їхньої відповідності концептам «композитної монархії» та персональної унії. Методологія ґрунтується на принципах історичного конструктивізму, компаративному та структурному аналізі, а також на підходах нової політичної історії та інтелек­туальної історії. Основні результати показують, що влада в середньовіччі здійснювалася над людьми, а не над територіями; королівська влада була формою сеньйоріальної, а політичні утворення – компо­зитними, з мінливою конфігурацією прав і лояльностей. У результаті доведено, що володіння Планта­генетів становили мережу персональних і родинних зв’язків, а не цілісну «державу» в модерному розу­мінні. Перспективи дослідження включають розширення порівняльних студій для українського ма­те­ріалу та переосмислення концепту «держави Романовичів» у термінах персональної унії. Практичне значення полягає в уточненні категоріального апарату української медієвістики та критичному осмис­ленні впливу модерних політичних понять на інтерпретацію минулого.