ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ДОЦІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛІВ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку як інтегрованого результату взаємодії когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінково-діяльнісного компонентів у контексті системного підходу до професійної підготовки вихователів. Визначено зміст, охарактеризовано структурні компоненти готовності фахівця та обґрунтовано педагогічні умови реалізації відповідного процесу в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових підходів до виховання особистості, здатної гармонійно співіснувати з природою в умовах глобальних екологічних викликів, виснаження природних ресурсів та погіршення стану довкілля. Особливу роль відіграє дошкільне дитинство як сенситивний період для закладення основ екологічної свідомості, ціннісних орієнтацій та відповідальних моделей поведінки. Мета статті – обґрунтувати структуру професійної підготовки вихователів та визначити етапи формування екологічно доцільної поведінки дошкільників у їх системному взаємозв'язку. Методи дослідження: теоретичний аналіз нормативно-правової бази та наукових праць; систематизація для розробки компонентно-структурної моделі; констатувальний етап педагогічного експерименту за участю 120 майбутніх вихователів; діагностичні методи (педагогічне спостереження, бесіди, анкетування педагогів і батьків). Оцінювання проводилось за трьома рівнями: високий (творчий), середній (репродуктивний) та низький (пасивний). Наукова новизна: уточнено сутність поняття «екологічно доцільна поведінка дітей дошкільного віку» як динамічної характеристики особистості, що інтегрує екологічну грамотність та готовність до активної природоохоронної дії; конкретизовано змістове наповнення компонентів; обґрунтовано послідовні етапи формування; доведено ефективність сукупності педагогічних умов. Практична значущість: розроблено методичні рекомендації щодо організації екологорозвивального середовища; сформовано кейс ефективних форм і методів (екологічні квести, інтегровані заняття, проєктна діяльність, педагогіка «Empowerment»), придатних для безпосереднього впровадження у практику ЗДО. Результати констатувального дослідження засвідчили, що більшість студентів перебуває на середньому рівні готовності, відчуваючи труднощі у практичній реалізації знань.