ДЗВОНАРСТВО ГУЦУЛЬЩИНИ ЯК НЕЗАМІННИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

На прикладі вивчення своєрідного дзвонарства Гуцульщини, де, зокрема, збереглося чимало раритетних дзвонів і збудовано унікальні споруди для них, зроблено спробу розглянути педагогічні аспекти організації педагогами мистецько-виховної діяльності школярів як однієї із запорук їх усебічного розвитку. Методологічне підложжя статті укріплюють наукові підходи до вивчення матеріяльного й духовного життя, зокрема системний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний; належні принципи наукового дослідження та реалізація комплексу його методів. Корисним бачимо привернення уваги школярів до результатів сучасних кампанологічних студій як надійного підґрунтя краєзнавчої освіченості. Серед комплектів дзвонів у храмах Гуцульщина зустрічаємо кампани різного часу й мистецької вартості, місць виготовлення, якості звучання, способу підвішування та гри тощо. Встановлено, що дзвони та їхня музика займають вагоме місце в духовній культурі гуцулів, володіють багатою символічно-метафоричною образністю в їхніх світах. Музика дзвонів і дзвінків не тільки милує слух християн, приносить естетичне задоволення, а й є своєрідним оберегом, має лікувальний потенціял. Окреслені відомості про дзвонарство цього регіону України популяризує багатство її культури, зміцнює національну ідентичність, укріплюють наш дух. Це особливо актуально в час російсько-української війни. Заразом педагогам навчальних закладів треба бути культурологічно компетентними, мати неабияку професійну майстерність, аби вміло користуватися освітнім потенціялом дзвонарства в роботі з нинішніми дітьми й підлітками. Педагогічними основами їхнього залучення до вивчення побутування дзвонів і дзвонінь на Гуцульщині, як незамінного засобу виховання та оздоровлення, є вміле мотивування дітей і підлітків, оптимальне доповнення змісту освітнього процесу в потрібному ракурсі, використання належних методів, зокрема творчих завдань, відповідних форм едукації.