ВПЛИВ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ НА ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАКАРПАТТЯ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Автор(и)

  • Октавія Фізеші доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки дошкільної, початкової освіти та освітнього менеджменту, Мукачівський державний університет (м. Мукачево, Україна)

Анотація

Особливої актуальності в умовах сьогодення набуває питання реалізації права рідномовного навчання в умовах полікультурного та багатонаціонального регіону, яким є Закарпаття. Реалізація права на забезпечення рідномовного навчання на закарпатських землях має довгу й суперечливу історію, та особливої гостроти воно набуло в період їх належності Австро-Угорській імперії (1867-1919 рр.). Мета дослідження – вивчити особливості впливу мовної політики Австро-Угорської імперії на формування мережі закладів початкової освіти Закарпаття. Методи дослідження: контент-аналіз архівних матеріалів, освітніх і мовних законів з метою виявлення ретроособливостей упливу мовної політики на організацію діяльності початкової школи Закарпаття; історико- компаративний – для виявлення тенденцій регіонального розвитку початкової школи. У статті проведено огляд упливу мовної політики на формування мережі початкових шкіл. У 1867 р. Угорщина домоглася рівних прав з Австрією у складі Австро-Угорської монархії й активно почала впроваджувати реформи. В сфері освіти в 1868 р. прийнято Закон XXXVIII «Про народну освіту», прогресивність якого полягала в запровадженні обов’язкової початкової освіти та можливості здобувати її рідною мовою. Мовна політика, здійснювана угорським урядом у складі Австро-Угорської імперії впродовж 1867-1919 рр., носила яскраво виражений національний характер. Упровадження освітньої реформи 1868 р. сприяло утвердженню демократичних ідей у плані реалізації права кожного народу на рідномовне навчання. На закарпатських землях це привело до суттєвого збільшення шкіл для дітей русинів, а також представників інших національностей, які проживали на території краю. Загальна кількість їх сягнула понад 500. Діяли також школи з двомовним навчанням. Прийняття мовних законів 1879 р., 1893 р., а особливо 1907 р., стимулювало впровадження державної мовної політики в плані утвердження державної (угорської) мови як основної мови навчання, що, в підсумку, призвело до повного скорочення шкіл з національними мовами навчання та позбавило природного права закарпатських русинів, словаків, румунів на рідномовне навчання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-26

Як цитувати

Фізеші, О. . (2021). ВПЛИВ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ НА ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАКАРПАТТЯ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. Гірська школа Українських Карпат, (25), 40–43. вилучено із https://journals.pnu.edu.ua/index.php/msuc/article/view/5795

Номер

Розділ

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ