ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕАТРАЛІЗОВАНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В МОЛОДШІЙ ШКОЛІ

Анотація

В статті досліджено, що сучасні навчальні заняття школярів базуються на використанні раціонального логічного способу отримання знань. Якщо не задіяна емоційна сфера особистості, то почуттєві здібності поступово атрофуються. Доведено, що у сучасних умовах, «вільний час» повинен бути раціонально організований для стимулювання процесу формування мотивованої творчої ініціативи людини. Визначено театралізовану діяльність як джерело розвитку почуттів, переживань і нових відкриттів молодшого школяра, яка залучає його до розвитку духовних цінностей і є конкретним, видимим результатом. Проаналізовано, що реальна театралізована діяльність - це синтез фізичної, емоційної й інтелектуальної складової учасників дійства, побудований на його ігровому характері. Поступово зростаюча активність використовуваних ігор призводить до зростання активності молодших школярів та досягає свого піку під час кульмінації. Розглянуто праці відомих педагогів сучасності, які дозволяють дійти висновку, що для модерної педагогіки якісно новим стає технологічний підхід у проектуванні педагогічних процесів. Основу технологій театралізованої діяльності становить їхній інтерактивний характер і художньо-педагогічна спрямованість. Змодельовано процес створення педагогічного дійства. Доведено, що, якщо не передбачається присутність глядача, тобто дія побудована у формі сценарної гри, то творча активність самих учасників досить обмежена та губиться непередбачуваність, неочевидність її результату, які є одним зі стимулів ініціативності дітей. Якщо в театралізованій дії бере участь глядач, то йому надається та частка активності, яка властива глядачеві театрального спектаклю, тобто він тільки споглядає, співпереживає, та відчуває себе співпричетним до подій на сцені. У цьому варіанті глядач не є повноправним учасником дії, а виступає більше в якості об'єкта впливу виконавців та акторів.