Індукована опроміненням іонами оксигену (E=10-100 МеВ) вторинна емісія електронів з масивів нанотрубок ZnO: GEANT4 моделюваня

Автор(и)

  • В. Коцюбинський Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
  • М. Холева Інститут фізики, Жешівський Університет, Жешув, Польща
  • В. Кіндрат Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
  • В. Бойчук Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
  • Н. Ментинський Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
  • Р. Абасзаде Азербайджанський університет архітектури та будівництва, Баку, Азербайджан; Азербайджанський державний нафтовий і промисловий університет, Баку, Азербайджан; Міжнародний науково-дослідний інститут «Туран», Баку, Азербайджан; Ташкентський державний технічний університет, Ташкент, Узбекистан
  • Ю. Сухоребський Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15330/pcss.26.4.766-773

Ключові слова:

GEANT4, вторинна емісія електронів, ZnO, вихід вторинних електронів

Анотація

Було проведено обчислювальне дослідження вторинної емісії електронів з масивів наностержнів ZnO, нанесених на підкладки Au/Si₃N₄, під дією іонів оксигену в діапазоні енергій 10-100 МеВ. За допомогою комбінації моделювання SRIM і GEANT4 Monte Carlo було систематично проаналізовано механізми гальмування, збудження і вторинної емісії електронів як функції енергії іонів, радіуса наностержнів та щільності їх розміщення на підкладці. Результати показують, що домінуючим механізмом втрати енергії іонів кисню в ZnO є електронне гальмування, яке досягає піку при 20 МеВ, що визначає оптимальний діапазон енергій для ефективного емісії. Масиви наностержнів ZnO продемонстрували переваги над плівками ZnO, забезпечуючи майже двократне збільшення виходу вторинних електронів завдяки анізотропній геометрії та локальному посиленню електричних полів на краях наностержнів, що покращує як генерацію, так і емісію електронів. Дослідження показало, що наностержні з радіусом 0,5–1,0 мкм і середнім покриттям підкладки (35–50%) забезпечують оптимальні характеристики емісії. Отримані дані свідчать про важливість інженерії наноструктур для регулювання ефективності вторинної електронної емісії та можуть служити базою для проектування наноструктурних емітерів. Показано, що масиви наностержнів ZnO є перспективними для створення детекторів швидких йонів та діагностичних пристроїв у плазмовій фізиці та космічних застосуваннях. Продемонстровано потенціал комп'ютерного моделювання для прискорення розробки наноструктурованих емітерів електронів.

Посилання

S. Wang, O. B. Malyshev, R. Valizadeh, E. A. Seddon, M. D Cropper The secondary electron yield from transition metals, Proc. of IPAC2014, Dresden, Germany, 2403 (2014); https://doi.org/10.18429/JACoW-IPAC2014-WEPME057.

Y. Zhao, X. Meng, S. Peng, G. Miao, Y. Gao, B. Peng, Z. Hu Physical mechanism of secondary-electron emission in Si wafers, Chinese Physics B, 33(4), 047901 (2024); https://doi.org/10.1088/1674-1056/ad1175.

A. G. Xie, S. R. Xiao, H. Y. Wu Mean escape depth of secondary electrons emitted from semiconductors and insulators. Indian Journal of Physics, 87, 1093 (2013); https://doi.org/10.1007/s12648-013-0355-8.

J. E. Yater Secondary electron emission and vacuum electronics, Journal of Applied Physics, 133(5) (2023); https://doi.org/10.1063/5.0130972.

M. Cholewa, A. Grędysa, A. Pozaruk, T. Osipowicz, J. A. van Kan, Y. X. Dou, P. Boutachkov Investigating the Secondary Electron Emission of Nanomaterials Induced by a High‐Resolution Proton Beam, physica status solidi (b), 259(4), 2100445 (2022); https://doi.org/10.1002/pssb.202100445f.

Zhong Lin Wang Zinc oxide nanostructures: growth, properties and applications, Journal of Physics: Condensed matter 16.25, R829 (2004); https://doi.org/10.1088/0953-8984/16/25/R01.

Ü. Özgür, Y. I. Alivov, C. Liu, A. Teke, M. A. Reshchikov, S. Doğan, A. H. Morkoç. A comprehensive review of ZnO materials and devices, Journal of Applied Physics, 98(4) (2005); https://doi.org/10.1063/1.1992666.

A. Janotti, C. G. Van de Walle Fundamentals of zinc oxide as a semiconductor, Reports on progress in Physics, 72(12), 126501 (2009) https://doi.org/10.1088/0034-4885/72/12/126501.

M. T. Noman, N. Amor, M. Petru Synthesis and applications of ZnO nanostructures (ZONSs): A review, Critical Reviews in Solid State and Materials Sciences, 47(2), 99 (2022); https://doi.org/10.1080/10408436.2021.1886041.

J. L. Gomez, O. Tigli. Zinc oxide nanostructures: from growth to application, Journal of Materials Science 48 612 (2013); https://doi.org/10.1007/s10853-012-6938-5.

J. Allison, K. Amako, J. Apostolakis, P. Arce, M. Asai, T. Aso, H. Yoshida Recent developments in Geant4 Nuclear instruments and methods in physics research section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment, 835, 186 (2016); https://doi.org/10.1016/j.nima.2016.06.125.

J. F. Ziegler, M. D. Ziegler, J. P. Biersack SRIM– The stopping and range of ions in matter Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B: Beam Interactions with Materials and Atoms, 268(11-12), 1818 (2010); https://doi.org/10.1016/j.nimb.2010.02.091.

I. Fodchuk, A. Kotsyubynsky, A. Velychkovych, I. Hutsuliak, V. Boychuk, V. Kotsyubynsky, L. Ropyak The Effect of Ne+ Ion Implantation on the Crystal, Magnetic, and Domain Structures of Yttrium Iron Garnet Films. Crystals, 12(10), 1485 (2022); https://doi.org/10.3390/cryst12101485.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-05

Як цитувати

Коцюбинський, В., Холева, М., Кіндрат, В., Бойчук, В., Ментинський, Н., Абасзаде, Р., & Сухоребський, Ю. (2025). Індукована опроміненням іонами оксигену (E=10-100 МеВ) вторинна емісія електронів з масивів нанотрубок ZnO: GEANT4 моделюваня. Фізика і хімія твердого тіла, 26(4), 766–773. https://doi.org/10.15330/pcss.26.4.766-773

Номер

Розділ

Фізико-математичні науки

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають