ІНФЛЯЦІЙНІ ОЧІКУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННИХ ШОКІВ

Анотація

У статті досліджено концептуальні засади формування інфляційних очікувань в умовах воєнних шоків та обґрунтовано їх визначальну роль у забезпеченні макроекономічної стабільності й підвищенні ефективності монетарної політики держави. Метою дослідження є узагальнення сучасних наукових підходів до трактування сутності інфляційних очікувань, удосконалення їх теоретичного визначення, систематизація класифікаційних ознак і факторів формування в умовах повномасштабної війни. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема методи аналізу і синтезу, логічного узагальнення, порівняльного аналізу, систематизації, класифікації, структурно-функціонального та системного підходів, що забезпечило комплексне дослідження економічної природи інфляційних очікувань та чинників їх формування. Узагальнення наукових праць зарубіжних і вітчизняних учених дало змогу виокремити чотири концептуальні підходи до трактування інфляційних очікувань: прогностичний, монетарно-поведінковий, процесно-інформаційний і психологічний. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні авторського визначення поняття «інфляційні очікування», яке, на відміну від існуючих підходів, комплексно поєднує прогностичний, інформаційний, інституційний, поведінковий та макроекономічний аспекти їх формування. Удосконалено класифікацію інфляційних очікувань за способом формування, часовим горизонтом, ступенем стабільності та рівнем обґрунтованості, а також систематизовано особливості їх формування різними групами економічних агентів. Обґрунтовано, що в умовах воєнних шоків традиційні механізми формування інфляційних очікувань істотно трансформуються під впливом комплексу взаємопов'язаних макроекономічних, монетарних, фіскальних, виробничо-логістичних, енергетичних, зовнішньоекономічних, інформаційно-психологічних, інституційних та воєнно-безпекових чинників. Запропоновано систему факторів формування інфляційних очікувань, яка відображає взаємозв’язок між економічними, інституційними та безпековими детермінантами інфляційних процесів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення заходів монетарної політики, удосконалення механізмів управління інфляційними очікуваннями, підвищення довіри до економічної політики держави та забезпечення цінової стабільності в умовах воєнних викликів.