ВАЛЬДЕНСЬКИЙ МАГІСТР SYMON DE GALICZ DE UNGARIA
DOI:
https://doi.org/10.15330/hal_swc.8.105-128Ключові слова:
Галич (Galicz), кравець (швець) Симон, вальденси, єретики, магістр, інквізиція, Петер Цвікер, Угорщина, Польща, Владислав Опольський, Людовік І, Владислав ІІ Яґайло.Анотація
Стаття присвячена встановленню походження занотованого в Ерфурті 4 вересня 1391 р. протоколом допиту інквізитора Петера Цвікера вальденського магістра, кравця (чи шевця) Симона de Galicz de Ungaria. Шляхом ретельних студій записів особи та його афіліації, а також десятків прикладів правопису з погляду лексики і семантики окреслення Galicz (та схожих до нього) автори дійшли висновків про належність допитаного до групи іноземних майстрів кравецької або шевської спеціальностей з Галича. Гіпотетична належність до якогось із населених пунктів Угорського королівства, локалізованих у північних чи східних комітатах країни (Галич, Глоговець, Голіч, чи Ґалоч) не підтверджена джерелами. Terminus ante quem 1387 р. Симон мешкав у місті над Дністром та, очевидно, підтримував професійні контакти з львівськими «колегами по цеху», головно розселеними за Галицькою брамою міста та на вулиці Галицькій. Його попереднє походження – сілезьке або саксонське (у ширшому сенсі німецьке). До Галича Симон (або його батьки) міг потрапити за наслідками розлогої кампанії осадництва, залюднення міст та надання їм самоврядних прав під час правління in terra Ruscie від імені короля Угорщини і Польщі Людовіка І – князя Владислава Опольського. За нез’ясованих обставин, цілком імовірно, пов’язаних з виконанням функцій магістра вальденсів або й професійних обов’язків, ще до літа 1387 р. він покинув місто, виїхавши у західному напрямі, де потрапив до рук інквізитора та 4 вересня 1391 р. під час судового процесу у Ерфурті дав свідчення. За протоколами допитів Симона вдалося навернути до католицизму. Його афіліація – de Galicz de Ungaria – мала кореспондуватися із місцем постійного на той час проживання і праці, належним з погляду династичного права саме королю Угорщини. Припускаємо, що відомий з протоколів допиту Петера Цвікера Symon de Galicz de Ungaria qui fuit ex artificio Sartor (чи Sutor) тотожний двічі занотованому львівськими міськими книгами 18 травня 1416 р. та 13 травня 1426 р. кравцеві Симонові.