Інтерактивне вивчення української мови серед студентів за допомогою чат-ботів на базі штучного інтелекту

Автор(и)

  • Ольга Бойко Університет Ататюрка, Ерзурум, Турецька Республіка https://orcid.org/0000-0001-5250-6538
  • Норік Геворкян Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0009-5054-2290
  • Галина Вишневська Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-1266-4114
  • Людмила Дерев’янко Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-6271-6571
  • Таміла Груба Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, Рівне, Україна https://orcid.org/0000-0002-9305-9372

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.13.1.43-55

Ключові слова:

обробка природної мови, машинне навчання, вища освіта, мовна компетентність, інтерактивне навчання, чат-боти, штучний інтелект

Анотація

Актуальність цього дослідження зумовлена потребою в інтеґрації інноваційних цифрових інструментів, зокрема чат-ботів на основі штучного інтелекту (AI), в освітній процес для підвищення ефективності вивчення мови та адаптації до сучасних освітніх викликів. Метою роботи було комплексне оцінювання ефективності інтеграції AI-чат-бота у процес вивчення української мови, з фокусом на розвиток мовних компетенцій і мотивації студентів. Дослідження ґрунтується на експерименті за участю 96 студентів, розділених на контрольну (традиційні методи) та експериментальну (з використанням чат-бота) групи. Використано комплекс методів: тестування за допомогою батареї тестів ставлення/мотивації (AMTB), метрики обробки природної мови (NLP) – BLEU (75%) та ROUGE-L (82%) для оцінки якості відповідей, і глибокий аналіз файлів журналів взаємодії. Для статистичної валідації даних застосовано t-критерій Стьюдента. Отримані результати виявили статистично значущу перевагу експериментальної групи. Студенти цієї групи продемонстрували вищу релевантність відповідей (4,2 бала проти 3,5 у контрольної), покращені показники граматичної (76,4 vs. 62,3) та лексичної компетентності (79,9 vs. 70,1). Мотиваційний тест також зафіксував суттєві позитивні зрушення: середній бал інтересу до мови становив 4,5 (vs. 3,8), а рівень тривожності значно знизився до 2,0 (vs. 2,7). Наукова новизна дослідження полягає у розробці та апробації спеціалізованого AI-чат-бота для вивчення української мови, що ґрунтується на архітектурі трансформерів, і впровадженні інтеґрованого підходу до оцінки, що одночасно охоплює технологічну ефективність (через NLP-метрики та аналіз лог-файлів) і педагогічно-психологічний вплив (на мотивацію та тривожність). Результати підтверджують, що інтеграція AI-чат-ботів є ефективним інструментом для підвищення мотивації, академічних досягнень, розвитку мовних навичок і зниження тривожності. Перспективи подальших досліджень включають аналіз довгострокового впливу, адаптацію методики для інших дисциплін і культурних середовищ.

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

[1]
Бойко, О. et al. 2026. Інтерактивне вивчення української мови серед студентів за допомогою чат-ботів на базі штучного інтелекту. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 13, 1 (Бер 2026), 43–55. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.13.1.43-55.

Номер

Розділ

Педагогіка