Вимірювання компетентності з української мови учнів класів з угорською мовою навчання в межах проєкту «КОМП»: результати дослідження
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.13.3.150-163Ключові слова:
компетентнісне оцінювання, рівень володіння українською мовою, учні угорської національної меншини, соціолінгвістика, соціальна інтеграція, білінгвальна освіта, кластерний аналізАнотація
У статті представлено перше масштабне компетентнісно орієнтоване оцінювання рівня володіння українською мовою учнями угорської національної меншини Закарпаття (Україна). Спираючись на сучасні моделі компетентнісної освіти, дослідження зосереджене на вимірюванні прикладних мовних умінь — функціонального використання граматики й лексики, а також навичок читання та аудіювання, — а не лише на перевірці декларативних знань, що підкреслює значущість функціонального мовлення в автентичних комунікативних ситуаціях. Оцінювання було проведене у 2024 році в межах проєкту KOMP Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ та охопило учнів 6-х і 8-х класів закладів освіти з угорською мовою навчання. Для виявлення відмінних відносних профілів результативності з української мови в межах досліджуваної вибірки було застосовано кластерний аналіз методом k-середніх. Результати засвідчують наявність статистично значущих зв’язків між рівнем мовної компетентності та низкою фонових змінних, зокрема класом навчання, статтю, типом населеного пункту, рівнем освіти батьків і мовою домашнього спілкування. Міське та мовно різноманітне середовище пов’язане з вищими рівнями володіння українською мовою, тоді як учні з переважно угорськомовних сільських громад частіше представлені в кластерах нижчого та середнього рівнів. Гендерні відмінності вказують на більшу варіативність результатів серед хлопців, тоді як дівчата рівномірніше представлені в середніх і вищих профілях результативності. Освітній рівень обох батьків статистично значуще пов’язаний із профілями результативності учнів з української мови. Водночас виявлено соціолінгвістичний парадокс: використання української мови в родинному спілкуванні не завжди відповідає вищим результатам виконання оцінюваних завдань з української мови. Загалом дослідження засвідчує аналітичний потенціал компетентнісного оцінювання та кластерного аналізу для розуміння мовної результативності в умовах освіти національних меншин і створює емпіричне підґрунтя для педагогічного планування, цілеспрямованих освітніх інтервенцій і подальших досліджень.
