Формування екологічних компетентностей майбутніх учителів початкової школи в умовах інклюзивної освіти

Автор(и)

  • Айгуль Чалданбаєва Киргизький державний університет імені І. Арабаєва, Бішкек, Киргизька Республіка https://orcid.org/0009-0003-8107-2697
  • Гульназ Азанбекова Жетисуйський університет імені Ільяса Жансугурова, Республіка Казахстан https://orcid.org/0000-0003-3222-663X
  • Салтанат Сейтимбетова Жетисуйський університет імені Ільяса Жансугурова, Талдикорган, Республіка Казахстан https://orcid.org/0000-0003-4632-2200
  • Ассем Мамекова Жетисуйський університет імені Ільяса Жансугурова, Талдикорган, Республіка Казахстан https://orcid.org/0000-0001-5772-5588
  • Марія Шмідт Алматинський університет менеджменту, Алмати, Республіка Казахстан https://orcid.org/0000-0002-7048-6267

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.13.3.186-203

Ключові слова:

освіта, сталий розвиток, діти з особливими освітніми потребами, освітній процес, підготовка вчителів

Анотація

Метою дослідження було виявлення особливостей розвитку екологічної компетентності студентів педагогічних спеціальностей у контексті інклюзивного освітнього середовища в Киргизькій Республіці. Дослідження проведено в Киргизькому державному університеті імені І. Арабаєва за участю 120 студентів 2–4 курсів, які навчаються за спеціальністю «Початкова освіта». Застосовано метод педагогічного експерименту з попередньою та підсумковою діагностикою, а також кількісний і якісний аналіз результатів. Встановлено, що рівень сформованості екологічних компетентностей до початку експерименту переважно перебував на середньому або нижчому рівні (середній бал за когнітивним компонентом становив 2,8 за п’ятибальною шкалою, за операційним компонентом – 2,5, за ціннісним компонентом – 3,4). Після впровадження формувального впливу, що передбачав поєднання екологічного змісту та інклюзивних методів, студенти експериментальної групи продемонстрували суттєве зростання всіх показників: рівень знань підвищився до 3,6 бала, умінь – до 3,7, а ціннісного ставлення – до 4,2. У контрольній групі зафіксовано лише незначне підвищення показників без статистично значущих змін. Під час аналізу впливу інклюзивного досвіду виявлено кореляційний зв’язок між наявністю такого досвіду та зростанням екологічних умінь (r = 0,46) і ціннісних ставлень (r = 0,39). Серед основних труднощів, з якими стикалися студенти, були невпевненість в адаптації навчальних матеріалів (45%) та нестача цифрових інструментів (24,2%). Узагальнені дані підкреслюють необхідність удосконалення змісту підготовки шляхом інтеґрації компонентів інклюзивної та екологічної освіти. Практична значущість дослідження полягає в можливості його використання для вдосконалення освітніх програм шляхом поєднання екологічної проблематики з інклюзивною підготовкою.

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2026-09-29

Як цитувати

[1]
Чалданбаєва, А. et al. 2026. Формування екологічних компетентностей майбутніх учителів початкової школи в умовах інклюзивної освіти. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 13, 3 (Вер 2026), 186–203. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.13.3.186-203.

Номер

Розділ

Педагогіка