Українське лихослів’я у дзеркалі німецького перекладу

Анотація

У статті розглядається проблема лихослів’я та його перекладу з української мови на німецьку.
Дається аналіз попередніх досліджень на тему лихослів’я та мату. Лихослів’я розглядається як
вербальне вираження негативної енергії, від якої звільняється мовець, перекладаючи її на плечі
реципієнта. Реципієнт не завжди є адресатом лихослів’я, оскільки мовне табу передбачає також і
використання безадресного лихослів’я, що належить до вставних лексем, які є мовними
інкрустаторами і не містять семантичного навантаження. Стаття демонструє різницю використання
лихослів’я у різних етносів. На прикладі досліджень науковців демонструється потрапляння в
українську мову мату. У статті подаються способи перекладу ненормативної лексики на прикладах із
творів постмодерної літератури.