Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення

Автор(и)

  • Мар’яна Біль Інститут регіональних досліджень ім. Долішнього НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4979-4019
  • Назарій Попадинець Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-7556-6135
  • Тетяна Власенко Сілезька академія, Катовіце, Польща https://orcid.org/0000-0002-9515-2423
  • Ярослав Ландовський Національна академія наук України, Ужгород, Україна https://orcid.org/0000-0002-0220-4678
  • Орислава Графська Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-8134-3771
  • Ірина Андрушків Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4237-9931
  • Надія Кубрак Національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-2834-9736

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.12.2.14-26

Ключові слова:

інфраструктура, резилентність, суспільна система, ризики, регулювання соціальної вразливості, інфраструктурна залежність, інфраструктурне навантаження

Анотація

Удосконалення методології дослідження та практики регулювання соціальної вразливості населення потребує більшої уваги до інфраструктурних впливів. Концептуалізація положень інфраструктурних детермінант соціальної вразливості передбачає наукове обґрунтування їх ролі у створенні сприятливих соціальних умов та забезпеченні резилентності суспільної системи до ризиків. Інфраструктурні детермінанти є індикатором економічного розвитку, чинником мінімізації вразливості населення внаслідок дії ризиків і в той же час вони є базовою умовою для створення можливостей розвитку і самореалізації в сучасному суспільстві можливостей. При аналізі впливу інфраструктури на соціальну вразливість населення слід враховувати проблемність інфраструктурної залежності і навантажень. Поглиблення міждержавної дивергенції за рівнем розвитку інфраструктури актуалізує пріоритетні напрями її розбудови і модернізації в контексті зниження соціальної вразливості населення. Первинна увага має бути приділена критичній інфраструктурі в частині забезпечення стійкості об’єктів. Потребують перегляду інформаційно-аналітичні підходи до інтегрального оцінювання якості інфраструктури у взаємозв’язку з соціальними процесами з впровадженням уніфікованої методики на міжнародному рівні. Розкрито міждержавну дивергенцію інфраструктурного розвитку в контексті оцінок конкурентоспроможності, соціального захисту та адаптаційного потенціалу, що посилює нерівність доступу до інфраструктури й соціальних благ. Виокремлено шість ключових напрямів регулювання інфраструктурного впливу: стратегічно-управлінський, інформаційно-аналітичний, безпековий, модернізаційний, інноваційний та захисний. Стверджується, що врахування інфраструктурних детермінант має стати основою для уніфікації методологій оцінювання соціальної вразливості на міжнародному рівні. Доведено, що саме інфраструктура здатна як знижувати соціальну вразливість, так і поглиблювати її у випадку недоступності, деградації чи неефективного функціонування. Запропоновані висновки та класифікації є основою для формування адаптивних стратегій соціального захисту населення в умовах багатофакторної ризикогенності сучасного світу.

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

[1]
Біль, М. et al. 2025. Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 12, 2 (Чер 2025), 14–26. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.12.2.14-26.

Номер

Розділ

Економіка

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають