Структурні та просторово-функціональні зміни в розвитку підприємств в Україні
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.12.2.55-64Ключові слова:
підприємство, підприємництво, динаміка діяльності підприємств, синтетичні показники, соціально-економічний простірАнотація
У цій статті проведено порівняння динаміки зміни кількості підприємств по відношенню до населення працездатного віку. Використано поділ видів економічної діяльності на основні сектори. Основною метою цього дослідження є аналіз темпів зростання кількості підприємств та структури підприємств у секторах з різними функціональними характеристиками, що дозволяє отримати інформацію про трансформації, які відбуваються в контексті вищезазначених питань. Це також дозволяє виокремити процеси концентрації та деконцентрації економічних функцій відповідно до їх відносного положення щодо адміністративної ієрархії, основних регіонів розвитку або інших структурно-функціональних одиниць, визначених з точки зору специфіки та інтенсивності просторового розвитку. Результати дослідження свідчать про зниження просторової динаміки приватних підприємств, інерційність, просторову поляризацію та мозаїчність. Дати розгорнуті відповіді на питання про причини такої ситуації, враховуючи поточний рівень знань, надзвичайно складно, але можна запропонувати два підходи. Перший підхід підтверджується спостереженнями за періодичним зростанням попиту, особливо на землі сільськогосподарського призначення. Дослідження показали, що існують відмінності у розвитку підприємництва залежно від сфери діяльності та функціональних особливостей муніципалітету. По-друге, у період після початку війни динаміка розвитку об'єктів сфери послуг послабилася, а значення промислового та будівельного секторів зросло. Муніципалітети були диференційовані відповідно до їхнього географічного розташування та економічних функцій. Найбільше виграли столичні райони. Ситуація на периферії була складнішою. У більш відсталих регіонах, віддалених від війни, кількість підприємств динамічно зростала, особливо в промисловому та будівельному секторах. Дефіцит робочих місць у країні міг бути заповнений за рахунок створення підприємств людьми, які раніше були безробітними або працювали в суміжних і не суміжних галузях. Таким чином, рух підприємств та фізичних осіб, що надають будівельно-монтажні послуги, стане своєрідною ієрархією, коли досвідчені працівники виїжджатимуть за кордон, а на їхнє місце приходитимуть нові. Швидке зростання підприємств у неміських районах є особливо бажаним з точки зору регіонального розвитку.




