Вплив штучного інтелекту на формування цифрового двійника викладача в метавсесвіті
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.12.3.169-185Ключові слова:
цифровий двійник, викладач, цифровізація управління, цифровий портрет учня, етапи розробки цифрового двійникаАнотація
Останнім часом вища освіта підвладна змінам через застосування цифрових технологій. Використання інноваційних платформ, гібридних моделей та онлайн-сервісів повною мірою не забезпечують вимоги до надання якісних освітніх послуг. Для вирішення цих завдань в статті запропоновано гіпотезу щодо використання цифрового двійника викладача. Представлено на основі кіберфізичної системи, побудованої на математичному моделюванні та синергії застосовувати моделювання, проєктування та оптимізацію освітнього процесу. В дослідженні висвітлено процес побудови співпраці цифрового двійника викладача і здобувача вищої освіти, в результаті якого інтеґровано модель предметної області знань для навчання, враховує змінні параметри здобувача освіти та здійснено моделювання освітнього процесу на основі використання новітніх технологій штучного інтелекту. Запропонована архітектоніка включає технології Інтернет речей (ІоТ), машинне навчання та аналітику великих даних, що в сукупності відображає цифровізацію індустрії 4.0 та підтримку “живого” процесу навчання. Результати дослідження демонструють практичні наслідки використання інструментів штучного інтелекту серед здобувачів освіти та викладачів. Підкреслено необхідність застосування обчислювальної техніки та машинного спорядження для аналізу результатів впровадження цифрового двійника. Презентовано результати двоетапного опитування здобувачів вищої освіти та викладачів університетів, які вказують на позитивні сторони, такі як: баланс між життям та роботою, гнучкість навчання. Але в той же час присутні недоліки – психологічна безпека та етика використання даних. У результаті авторами підсумовано, що цифровий двійник викладача є індивідуальним, прозорим, адаптивним і мотиваційним інструментом для удосконалення освітнього процесу. Його подальше впровадження залежить у майбутньому від вирішення питань щодо етики особових даних та психологічної підтримки за рахунок створення конференційної бази даних, алгоритмів неупередженості та надійної методологічної бази вреґулювання потенційних конфліктів.




