СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЧИННИК СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ПІДТРИМУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз означеної проблеми. Розкрито сутність понять «соціально-емоційне

навчання», «безпечне освітнє середовище», «підтримувальне освітнє середовище». Визначено роль соціально- емоційного навчання у створенні безпечного та підтримувального освітнього середовища у початковій школі. З’ясовано, що інтеграція соціально-емоційного навчання у освітній процес відповідає вимогам Нової української школи, сприяє формуванню саморегуляції, емпатії, навичок співпраці й відповідального прийняття рішень, суттєво підвищує академічні результати здобувачів освіти, знижує рівень конфліктності та сприяє покращенню психологічного благополуччя. Представлено результати науково-теоретичного аналізу та практичні приклади ефективних стратегій створення безпечного та підтримувального освітнього середовища в початковій школі, а також розвитку соціально-емоційних компетентностей здобувачів початкової освіти: «емоційні хвилинки», ранкові зустрічі, позитивна дисципліна, партнерська взаємодія з батьками, цифрові інструменти емоційної підтримки. Відзначено, що впровадження елементів соціально-емоційного навчання у початковій школі сприяє гармонійному поєднанню педагогічних, психологічних та соціальних чинників, забезпечуючи формування цілісної, адаптованої до сучасних викликів особистості. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та визначити роль соціально-емоційного навчання як ключового чинника створення безпечного й підтримувального освітнього середовища в початковій школі. Методи дослідження – метод аналізу й синтезу, системний метод, метод узагальнення. Зроблено висновки, що системне впровадження соціально-емоційного навчання підвищує психологічну стійкість здобувачів початкової освіти, покращує якість взаємодії в освітньому середовищі та забезпечує умови для їхньої успішної академічної й соціальної адаптації в умовах сучасних викликів.