ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.29.104-110Ключові слова:
толерантність, початкова школа, літературна казка, народна казка, квір-казкаАнотація
Стаття присвячена дослідженню педагогічного потенціалу літературної казки як засобу формування толерантності молодшого школяра. У якості ілюстративного матеріалу використано ЛГБТ-казки, які фактично відображають ту тематику, яка раніше вважалася табуйованою. Мета дослідження – проаналізувати сучасні квір- казки у контексті сучасних суспільних та літературознавчих тенденцій, визначити тематичний спектр та простежити особливості характеротворення, а також дослідити можливий потенціал таких творів у формуванні толерантного ставлення до інших. Предмет дослідження – сучасні літературні квір-казки, що займають свою нішу у культурному та освітньому просторі а також викликають неоднозначні суспільні реакції. Дослідницька методологія включає історико-порівняльний, герменевтичний та культурологічний методи. У постмодерному світі відбуваються суттєві зміни в усвідомленні людиною свого місця в родині та між людьми, відбувається пошук самоідентифікації та розуміння того, що є моральним чи аморальним. Суспільні зміни, ціннісні орієнтири, моральний вибір людини осмислюються художньою літературою, що фіксує «можна – не можна», «правильно – хибно», «погано – добре» на певних етапах суспільного розвою. Поява квір-літератури і дикусій довкола неї є маркером готовності суспільства до діалогу і розуміння, що світ прекрасний у своєму розмаїтті та різноманітности. Людина з її якостями, цінностями унікальністю та бажаннями бути корисною для суспільства у квір-казках відіграє важливу роль. Не менш важливим є питання свободи вибору життєвого шляху, життєвої мети, партнера, а також права на самовираження. У дослідженні простежується історія виникнення та розвиток квір-літератури, її місце у колі дитячого читання, зосереджено увагу на найновіших і найпопулярніших казках. Визначено структурні особливості цих казок, здійснено порівняльний аналіз народної казки та літературної, а структурна матриця аналізованих казок визначена як традиційна: наявність завдання, героя та помічника, подорожі, ініціації, чарівних предметів, щасливого фіналу. Визначено проблематику та провідні мотиви цих творів, охарактеризовано персонажів, підкреслено, що мета такої літератури – формування толерантної особистості, яка усвідомлює, що у світі є місце для всіх і для кожного.