ЛІНГВОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Анотація

У статті розглядається зміст понять «лінгвокультурологія», «лінгвокультура», «лігвокультурологічний підхід». Визначено суть центрального поняття «лінгвокультурна компетентність педагога» як інтегральної властивості, що характеризує особисті якості вчителя, його здатності, суб'єктний і соціальний досвід, які набуваються в процесі засвоєння системи культурних цінностей і засновані на сукупності знань про культуру, умінь та навичок оперування ними в практичній діяльності, що визначають готовність до активної й ефективної участі в житті сучасного суспільства, до подальшого професійного та особистісного розвитку. Схарактеризовано основні напрями наукового аналізу поняття «лінгвокультурна компетентність»: компетентнісно-культурологічний, комунікативний, лінгвокультурологічний, лінгводидактичний. Розмежовано поняття «лінгвокультурологічна компетентність» та «лінгвокультурна компетентність». Визначено і схарактеризовано взаємопов'язані компоненти лінгвокультурної компетентності педагога, а саме: особистісні якості, лінгвокультурні цінності, знання, вміння й навички, суб'єктний та соціальний досвід, готовність педагога до здійснення особистісно та соціально значущої професійної діяльності на лінгвокультурологічній основі. У результаті аналізу наукових джерел схарактеризовано процес формування лінгвокультурної компетентності студентів, який включає ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісний, перцептивно-інтерактивний, комунікативно-поведінковий компоненти. Одним із ефективних засобів формування лінгвокультурної компетентності як майбутніх педагогів, так і учнів ЗЗСО визначено художній текст, що є універсальним джерелом адекватного розуміння і осмислення лінгвокультурної картини світу.