СУБ'ЄКТНО-СЕРЕДОВИЩНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкриваються теоретичні засади застосування суб'єктносередовищного підходу до організації соціокультурного простору закладу освіти з метою збереження й різноаспектного розвитку освітньої інноваційності, етнокультурної ідентичності й національної самобутності. Автори наголошують, що суб'- єктно-середовищний підхід передбачає міжпредметну інтеграцію положень, які визначають специфіку розвитку об'єктів і принципів діяльності середовища, розширюючи таким чином сферу їх впливу в освітньому процесі. У цьому контексті вказується, що шкільне середовище закладу освіти виступає функціональним простором взаємодії суб'єктів освіти, між якими встановлюється соціально-педагогічна взаємодія. Для вирішення поставлених завдань дослідниками застосовувався комплекс наукових методів, який забезпечив достовірність результатів і висновків: контент-аналіз – для з'ясування стану розробленості проблеми, формулювання системи базових понять і концептуалізації основних положень; аналіз і синтез філософських, соціологічних, психолого-педагогічних джерел, інтернет-ресурсів, вивчення та узагальнення практики діяльності закладів загальної середньої освіти. Вказується, що специфіка організації освітнього процесу, унікальна атмосфера закладу освіти, наповнення змістового контенту освітньої програми підготовки школярів, фаховість та освітньо-методичний рівень педагогів цих закладів визначає рівень освіти в регіоні, впливає на формування позитивного іміджу закладу освіти в об'єднаній територіальній громаді, регіоні, країні. Дослідники ставлять пріоритет у виборі альтернативних шляхів і теоретикометодологічних орієнтирів становлення та розвитку інноваційних закладів освіти у суб'єктно-середовищному підході та концепції соціокультурної модернізації. Доцільність застосування суб'єктно-середовищного підходу підвищує ефективність функціонування усіх каналів взаємодії суб'єктів освітнього процесу, що забезпечує комплексний вплив на соціальну активність та особистісний розвиток (діяльнісний, сенситивний, когнітивний, інтерактивний, орієнтувальний, фізичний).