ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Анотація

У результаті проведеного педагогічного дискурсу представлено спробу у згорнутому вигляді окреслити деякі параметри бачення актуальних аспектів удосконалення фахової підготовки вчителя сучасної початкової школи. Ураховуючи сучасні тенденції (глобалізація, євроінтеграція, цифровізація), констатовано, що, попри безсумність переваг особистісно орієнтовного підходу в освіті, особистісно професійний вплив педагога на становлення особистості здобувача освіти суттєво знижений через домінування дистанційних форм надання освітніх послуг. Це відчутно, виходячи з неперевершеного значення особистості педагога в динаміці позитивної соціалізації саме дитини як школяра. За сучасних реалій воєнного стану в країні, що значно активізує духовну сутність вітчизняної освіти, а також підвищує вплив на збагачення її потужності у пропедевтиці травмуючих факторів психоемоційного, психічного, морального здоров'я дитячо-юнацької спільноти, важко переоцінити значення саме суб’єкт-суб’єктної та безпосередньої взаємодії учасників освітнього процесу. Акцентовано на важливості системної підготовки майбутнього педагога до компетентного запровадження недискримінаційного підходу у процесі здійснення особистісно професійних функцій, адже зазначений аспект набув й експериментального підтвердження.

Вказується на нові маркери євроінтеграційних процесів, з-поміж яких пріоритетними визнано «м’які навички» здобувачів освіти, а першорядне значення набувають і демократичне лідерство, і здатність працювати в команді, й інноваційна компетенція та іншомовна компетентність. Щодо останньої, то її затребуваність зумовлена, з одного боку, здатністю комунікувати в умовах активізації сучасної міжнародної проєктної діяльності, а з іншого – опануванням академічної мобільності з огляду на домінуючу у вітчизняній освітній сфері полікультурності. Авторка доводить, що підготовленість учителя початкових класів до успішної професійної самореалізації передбачає повноцінне розуміння ним і прийняття, заданих реаліями сьогодення правил співіснування світу дорослих і дітей. Констатовано появу нових соціально-педагогічних інструментів практичної реалізації ідеї «освіта впродовж життя». Наголошено на перспективності у наукових пошуках підвищення дослідницької уваги до тих конструктивних підходів, котрі роблять привабливими на ринку освітніх послуг саме альтернативні заклади.