ФЕНОМЕНОЛОГІЯ СУБ’ЄКТНОСТІ ЛЮДИНИ З ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Ольга Климишин ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

DOI:

https://doi.org/10.15330/ps.9.1.21-29

Ключові слова:

особистість, суб’єктність, духовний розвиток, духовна активність, психічна ак¬тив¬ність, соціальна активність, культуро- і життєтворчість, біо-фізіологічне функціонування, тілесна експресія., identity, subjectivity, spiritual development, spiritual activity, mental activity, social activity, culture and lifecreation, bio-physiological functioning, bodily expression

Анотація

У статті представлено християнсько-орієнтовану парадигму суб’єктності людини. Історичний поступ психологічної науки закономірно приводить до телеологічно детермінованого холістичного пред­ставлення людини як цілісної тілесно-душевно-духовної реальності, носія і суб’єкта духовних прагнень і здатностей. Таке бачення притаманне інноваційному для сучасної вітчизняної психології напрямку – хрис­тиянсько-орієнтованому, заснованому на експозиції християнської персонології на постнекласичний тип раціональності.Суб’єктність є складним багаторівневим феноменом, функціональний зміст якого визначає онтологічна доцільність існування людини як триєдності тіла-душі-духа. У трансцендентально-онтоло­гічній природі людини, її сакраментальності наявний не лише ціннісний прообраз – «Взірець» її розвитку, що телеологічно його спонукає, але й міститься необхідна конфігурація задатків, які забез­печують реальну спроможність суб’єкта до духовного самоздійснення (реалізація каузальної причинності). Суб’єктність ре­презентує божественне і людське в їх синергійному союзі щодо ініціації, актуалізації та реалізації жит­тєвої активності на трьох рівнях: духа – реалізація свободи вибору, ціннісне самовизначення і цілепо­кла­дання; душі – знаходження особистісних сенсів шляхом переживання; рівень тіла – реалізація поведінкових програм у конкретних видах предметної діяльності. Водночас душевна іпостась визначає як пріоритетний інтуїтивний спосіб актуалізації суб’єктності, а духовна задає спосіб її реалізації через вчинок. Бо­жественний Дух визначає творчий характер життєвої активності людини як Любов (з Любові, у Любові, для Любові), надаючи людині онтологічного статусу співтворця. Любов як смислова диспозиція моти­вованої духом особистості виступає провідним чинником Богонатхненної вчинкової активності

The article presents the Christian-oriented paradigm of subjectivity of man. The historical act of the psychology will  legally lead  to the teleologically determined holistic presentation of the person as a physical-soul-spiritual reality and as  a carrier and a subject of the spiritual aspirations and abilities. This is also a paradigm of the modern social psychology, Christian-oriented, based on the exposition of the Christian personality on the post-nonclassical type of rationality. Subjectivity is seen as a complex multipsychospiritual phenomenon, the functional content of which determines the feasibility of ontological existence of human as body-mind-spirit. The precious prototype, the "Sample" of its development that teleologically induces it, but also contains the necessary configuration of the instincts that provide the actual ability of the subject to spiritual self-realization (the implementation causal causality) is not only in the transcendental and ontological nature of man. Activity represents divine and human in their synergistic alliance with regard to the initiation, actualization and realization of vital activity at three levels: the spirit – the realization of freedom of choice, value self-determination and goal-setting; the soul - finding personal meaning through experience; the body level - the implementation of behavioral programs in specific types of substantive activities. At the same time, soul hypostasis defines  an intuitive way as a priority to actualize activity, and the spiritual determines the way of its implementation through the act. The Divine Spirit determines the creative nature of the human activity of life as Love (from Love, in Love, for Love), giving the person the ontological status of the co-creator. Love as a semantic disposition  motivated by the spirit of personality acts is the leading factor in the activity  inspired by God.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-20

Номер

Розділ

Персонологічні моделі та концепції