Музичний текст «Носа» М. В. Гоголя і Д. Д. Шостаковича

російською

  • Ольга Богданова Інститут філологічних досліджень, Санкт-Петербурзький державний університет (РФ)
  • Луїза Оляндер Кафедра слов’янської філології, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (УКРАЇНА)
Ключові слова: М. В. Гоголь, Д. Д. Шостакович, «Ніс», образно-мотивна система, наративний комплекс, характер музикальної інтерпретації

Анотація

Мета. Стаття присвячена аналізу образно-мотивної системи повісті М. В. Гоголя «Ніс» і її музично-сценічному втіленню Д. Д. Шостаковичем. Мета роботи – відмова від усталених уявлень про соціологічну спрямованість повісті Гоголя і намагання показати своєрідність музикальної інтерпретації художнього тексту, стремління виявити філософські компоненти хрестоматійно відомого твору як на рівні літературі, так і музики.

Дослідницька методика. Для аналізу використано синтез основоположних методів і принципів методов наукового дослідження – насамперед історичного, порівняльно-зіставного, інтертекстуального, типологічного, поетологічного, біографічного, взятих в їхньому взаємозв’язку і додатковості.

Результати. У статті розглянуто образну систему повісті, її структурно-композиційні особливості, наративні стратегії викладу і способи та характер їх перекладання у форми музикального мистецтва. Гоголівська повість містить у собі не лише історичко-соціальні інтенції, а й загально-філософські, загально-психологічні. У процесі дослідження акцентовано значущі деталі і стильові маркери художнього тексту, які дозволяють глибше і тонше перенести художній текст на музикальну сцену.

Наукова новизна. У дослідження досягнуто нове прочитання тексту М. В. Гоголя, вперше здійснено зіставлення композиторських інтенцій Д. Д. Шостаковича з текстом літератури і обставинами історичного часу, які викликали до життя гоголівську оперу. Запропоновано сучасне розуміння образної і, як наслідок, ідейної системи повісті Гоголя та опери Шостаковича, з нових точок зору розглянуто характер взаємодії персонажів і сюжетно-композиційної структури тексту і його музикальної інтерпретації.

Практичне значення. Одержані результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні творчості М. В. Гоголя з позицій позиций сучасного літературознавства, Д. Д. Шостаковича – з точки зору музичної інтерпретації. Наукові спостереження і висновки можуть бути покладені в основу лекційних вузівських курсів з історії російської літератури ХIХ ст., музичного мистецтва ХХ ст., використані в шкільному відкладанні історії російської літератури і характеру відображення літературного тексту в інших видах мистецтва.

Опубліковано
2018-06-01
Номер
Розділ
Порівняльне літературознавство