ВПЛИВ ФІТНЕС-ЗАНЯТЬ НА ПСИХО-ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.39.32-36Keywords:
advanced age, health and recreational motor activity, fitnessAbstract
The objective of the research is to determine the impact of wellness activities on the psycho-emotional state of elderly men in the conditions of a fitness club. Methods and organization of the research. To achieve the objectives set in the work, a complex of interconnected and complementary methods and techniques was used, which were applied at the theoretical and empirical levels: theoretical, pedagogical (pedagogical observations, pedagogical experiments), sociological (conversations, interviews, questionnaires), psychodiagnostic and mathematical statistics. The research was carried out on the basis of the fitness club “FizCultura” for six months. 48 men aged 60-6 participated in the study. The average passport age was 62.7 years. Evaluating the wellness effect of fitness classes, we emphasized the most important indicators, such as indicators of motor activity, dynamics of life quality indicators, life satisfaction, social and psychological adaptation. Research findings. As a result of pedagogical influence during fitness classes, indicators of life satisfaction, psychological and social adaptation and level of wellbeing, activity, and mood improved in men aged 60-65. Conclusions. Verification of the effectiveness of the author’s technology in fitness clubs showed that a positive impact is characterized by significant changes on the indicators of the elderly in the satisfaction index. At the beginning of the research, 9.6% of men with a high level of life satisfaction index (LSI) were recorded, but at the end, 28.6% of men were identified (p=0.05). Social and psychological adaptation was another positive criterion of technology. At the end of the research, a high assessment of the adaptation indicator was recorded (79.4 ± 0.3 points) (p=0.05). Alongside, with an increase in the motor regime in the participants, indicators of the life quality, mental and physical performance improved, the rate of aging decreased, cognitive functions improved, psycho-emotional state also improved.
References
2. Буліч Е, Муравов І. Стратегія активності і оптимізму – валелогічне обґрунтування принципів здоров’я і довголіття. Молода спортивна наука України. 2002;1(7):45.
3. Вихованець ЮГ. Показники біологічного та психологічного віку в діагностиці функціональних стані людини. Університетська клініка. 2012;8(1):39-42.
4. Гакман А. Фітнес-клуб як форма активізації життєвої позиції людей похилого віку. Спортивний вісник Придніпров’я: науково-практичний журнал. 2017;3:25-30.
5. Дудіцька СП, Гакман АВ, Медвідь АМ. Сучасні методологічні та організаційні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у похилому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць. 2020; 6(126):40-4. DOI10.31392/NPU-nc.series 15.2020.6(126).10.
6. Томенко О, Горюк П, Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету. Серія: Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020;17:80-4. DOI:10.32626/2309-8082.2020-17.80-84.
7. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, et al. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019;4:1308-1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
8. Bazin F, Noize P, Dartigues JF, Ritchie KA, Tavernier B, Moore N, et al. Engagement in leisure activities and benzodiazepine use in a French community-dwelling elderly population. International Journal of Geriatric Psychiatry. 2012;27(7):716-721. doi: 10.1002/gps.2773.
9. Barbosa BT, Santos RL, Chaves AB, Brindeiro-Neto W, Pereira T, Silva AI, et al. Self-related quality of life of elderly submitted to a 12-week aquatic training program. Journal of Human Sport and Exercise. 2019;14(2):281-91. Doi:10.14198/jhse.2019.142.03.
10. Berger R. Aging in America: Ageism and General Attitudes toward Growing Old and the Elderly. Open Journal of Social Sciences. [Internet]. [updated 2017; cited 2019 October 10]. Available from: http://www.scirp.org/journal/jss.
11. Federici A, Palanca R. Home-fitness: physical exercise and elderly’s quality of life. Journal of Physical Education and Sport. 2019(5):1852-5.
12. Hakman A, Andrieieva O, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko V, et al. Technology of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019;6:2159-2166. DOI:10.7752/jpes.2019.s6324.
