РУСЬКІ КУЛЬТУРНО-РЕЛІГІЙНІ ТА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВПЛИВИ У ВОЛОДІННЯХ ДИНАСТІЇ ПРЖЕМИСЛІДІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІІ–ХІІІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.15330/gal.39.110-135Ключові слова:
Рюриковичі, Пржемисліди, Богемія, Моравія, Збраславська хроніка, культурно-релігійні впливи, релікварій, енколпіон, іконографічна традиція, слов’янська літургіяАнотація
Стаття присвячена проблемі поширення руських культурно-релігійних впливів на історичних моравських і богемських теренах у системі володінь династії Пржемислідів другої половини ХІІ–ХІІІ ст. Автором прослідковано впливи духовної та релігійної культури Русі у матримоніальній політиці богемських та, особливо, моравських представників владної династії, котрі через родичання з Рюриковичами переймали непритаманний для місцевих еліт князівський руський іменослов як один з нових елементів придворної культури. З іншого боку, найближче руське оточення Рюриківен-наречених, виданих заміж за моравських і богемських вельмож-католиків, найочевидніше, формувало сприятливі локальні середовища для збереження елементів східнохристиянської культури чи навіть обмеженої літургійної практики у переважно латинському моравсько-богемському сакральному просторі держави Пржемислідів ХІІ–ХІІІ ст. Окрему увагу закцентовано на імпорті з території Русі хрестів-релікваріїв, енколпіонів та інших поодиноких предметів розкоші й християнського культу руського (чи споріднених східнохристиянських) типу та походження ХІ–ХІІІ ст., виявлених у межах сучасних Оломоуца, Праги, Вацлавіце, Држевіче, Роудніце та інших чеських містах. У сфері монументального живопису проведено аналогії між стилістикою, кольористикою та артистизмом інтер’єрної оздоби окремих моравських храмів, зокрема Зноймської ротонди Св. Катерини ХІІ ст., і деякими настінними розписами-фресками катедрального собору Святої Софії у Києві ХІ–ХІІ ст. На основі аналізу двох повідомлень латиномовної Збраславської хроніки початку XIV ст. автор дійшов висновку про обмежене практикування слов’янської літургії духівництвом з Русі в королівських каплицях Вацлава ІІ і Вацлава ІІІ упродовж 1290-х – 1300-х рр., припускаючи, що поява кліриків і ченців-адептів східнохристиянської церковної традиції у володіннях останніх Пржемислідів могла також відповідати духовним потребам руських поселенців у Богемському королівстві та бути наслідком русько-богемського військово-політичного зближення після завершення війни за спадщину Бабенсбергів (1246–1278 рр.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.