THE REPRESSIVE POLICY OF THE POLISH AUTHORITIES AGAINST THE GREEK CATHOLIC CLERGY 1919–1921
DOI:
https://doi.org/10.15330/gal.32.67-73Ключові слова:
греко-католицьке духовенство, репресивна політика, польські урядові структури, конфінування, арештиАнотація
У науковій статті автор розкриває ставлення польських урядових структур до українського греко-католицького духівництва в Галичині 1919–1921 рр. Автор визначає характер репресій щодо священиків у цьому регіоні.
Зазначається, що 22 червня 1919 р. частина священиків, зокрема, о. Анатоль Долинський, о. Іван Галібей, о. Микола Никлич опинилися у Львівській в’язниці “Бригідки”. Окремих отців було перевезено до табору полонених “На Засянню”, що у Перемишлі. Деякі священики опинилися в таборі для полонених у Стшалково, що поблизу Познаня. Серед отців, що перебували в Стшалково: о. Микола Конрад з Тернополя, о. Василь Дубицький і Михайло Осадца з Бережан, о. Микола Сіменович зі Стриганців, о. Володимир Стернюк з Пустомит, о. Іван Галібей (польовий духівник УГА), о. Антін Твердохліб з Краківця, о. Андрій Дольницький з Сіверян, о. Григорій Музичка з Журавно, о. Антін Сірецький з Ляцького Шляхецького.
Автор зазначає, що вище духовенство також зазнало переслідувань. У листопаді 1918 р. було проведено обшук у помешканні перемишльського єпископа Йосафата Коциловського. Значний резонанс в східногалицькому суспільстві отримав домашній арешт (конфінування) митрополита Греко-католиць- кої Церкви Андрея Шептицького польськими властями 23 серпня 1923 р. у монастирі Шариток у Позна- ні. З різних куточків Галичини духовенство ГКЦ направило лист-протест на ім’я президента Речі Посполитої Станіслава Войцеховського.
У статті акцентується. що священики Бережанського (о. Богдан Кордуба, канонік львівської капітули, о. Омелян Кордуба, о. Іван Романчукевич, о. Пилип Сверчук з Вільхівців, о. Стефан Комар – парох Ценеви, о. Іван Пінковський – парох Вибудова) та Бобрецького деканату (о. Віктор Несторович, о. Володимир Дорош, о. Михайло Кравчук) Львівської архієпархії взяли участь у численних віче за участі українських громадсько-політичних та просвітницьких діячів у вересні 1923 р.
У науковій статті також зазначається, що помітну активність проявило греко-католицьке духовенство під час проведення перепису населення у вересні 1921 р. Загальний перепис населення 1921 р. перетворився на своєрідний антиокупаційний плебісцит.