РЕАКЦІЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА НА НАСИЛЬНИЦЬКУ СМЕРТЬ ОЛЬГИ БАСАРАБ 1924 р.

Анотація

У науковій статті автор визначає реакцію греко-католицького духовенства на смерть Ольги Ба- сараб. Зазначається, що насильницька смерть Ольги Левицької (Басараб) у ніч з 12 на 13 лютого 1924 р. отримала широкий громадський резонанс у галицькоукраїнському суспільстві, ще більше загострила українсько-польські взаємини того часу. Священики Греко-католицької Церкви були учасниками бага- тьох віче, та інших жалобних заходів, присвячених її пам’яті. Одним із найактивніших священиків був громадський діяч, член Української трудової партії, прелат-канцлер Митрополичої капітули у Львові отець Леонтій Куницький. Похорон О. Басараб перетворився на широку акцію протесту, в якій взяли участь декілька тисяч осіб із різних куточків Галичини.

Польські урядові структури переконували представників митрополичої курії ГКЦ вплинути на свя- щеників аби ті відмовилися правити богослужіння за самогубців, бо це суперечило канонам Церкви. Представники польської влади підкреслювали, що ці набоженства мали не релігійний, а політичний характер. Автор статті підкреслює, що насильницька смерть Ольги Басараб активізувала громадську діяльність греко-католицького духовенства. Щороку у дні її пам’яті (12–13 лютого) національно-свідо- ме духовенство ГКЦ відправляло у храмах жалобні богослужіння. Такі поминальні богослужіння за душу української патріотки О. Басараб стали національною традицією. Про це свідчать повідомлення того- часних українських часописів протягом 1930-х рр., окремі матеріали обласних архівів тощо. Цю тради- цію не було перервано і в час нацистської окупації 1941–1944 рр., вона існувала, до честі української

діаспори, і в післявоєнні роки.

Ключові слова: Греко-католицьке духовенство, Ольга Басараб, польські урядові структури, отець Леонтій Куницький, Міністерство віровизнань релігійних і публічної освіти.