Сприйняття стресу та когнітивні показники, пов’язані з навчанням, серед українських студентів під час війни: наслідки для вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.13.3.218-227Ключові слова:
сприйнятий стрес, студенти університету, освіта в умовах війни, стійкість освітньої системи, навчальні результатиАнотація
Збройна агресія Росії, що триває, створила безпрецедентні психологічні та освітні виклики для студентів українських закладів вищої освіти. Розуміння того, як стрес, пов’язаний з війною, впливає на процес навчання, є надзвичайно важливим для розробки ефективних педагогічних стратегій, що сприяють академічній успішності студентів у кризових умовах. У цьому дослідженні вивчався взаємозв’язок між рівнем сприйнятого стресу та когнітивними показниками, пов’язаними з навчанням, серед 36 студентів-біохіміків Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) у лютому 2026 року. Рівень сприйнятого стресу оцінювали за допомогою Шкали сприйнятого стресу (PSS-10), а увагу, концентрацію та ефективність обробки інформації — за допомогою корекційного тесту Бурдона-Анфімова. Результати PSS-10 показали, що 92 % студентів відчували стрес від помірного до високого рівня, тоді як лише 8 % повідомили про низький рівень стресу. Студенти з низьким рівнем стресу зберігали стабільну продуктивність та високу точність, тоді як студенти з помірним та високим рівнем стресу демонстрували тенденцію до зниження когнітивних показників, що супроводжувалася значною індивідуальною варіабельністю. Студенти з високим рівнем стресу демонстрували більшу варіабельність і тенденцію до зниження точності. Наукова новизна дослідження полягає в поєднанні оцінки психологічного стресу з об’єктивними показниками когнітивної працездатності для аналізу діяльності студентів, пов’язаної з навчанням, у воєнний час у регіоні, віддаленому від активних бойових дій. З педагогічного погляду, отримані результати засвідчують важливість систематичного моніторингу психологічного благополуччя студентів та їхньої когнітивної готовності до навчання, а також підтверджують доцільність впровадження освітніх заходів, спрямованих на підвищення академічної стійкості, уваги та ефективності навчання в умовах тривалої кризи.
