Принцип історизму та шляхи його реалізації в курсі фізики
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.12.1.96-104Ключові слова:
навчання фізики, дидактика, історизм, наукові компетентності, залученість учнів, критичне мислення, розв’язування задачАнотація
У дослідженні розглянуто роль принципу історизму у викладанні фізики та його вплив на формування наукових компетентностей учнів. Інтеґрація історичних елементів у шкільний курс фізики сприяє підвищенню залученості учнів і глибшому розумінню наукових концепцій. Застосування історичного підходу не лише поглиблює розуміння фізики як експериментальної науки, а й розвиває критичне мислення, навички розв’язування задач та формує цілісне наукове світосприйняття. Було проведено емпіричний аналіз стану використання історизму у викладанні фізики серед учителів Карпатського реґіону. Дослідження показало, що історичні елементи використовуються недостатньо через брак часу та ресурсів, проте вони значно підвищують мотивацію учнів і їхній інтерес до фізики. Опитування учнів підтвердило, що історичні оповіді, особливо пов’язані з науковими відкриттями, сприяють більш захопливому навчальному процесу. У дослідженні окреслено стратегії впровадження історизму на різних етапах уроку фізики, зокрема використання історичних довідок для введення й узагальнення матеріалу, розв’язування задач на основі історичних подій, проведення експериментів за зразком класичних наукових відкриттів, а також інтерактивні методи, такі як вікторини, симуляції та дискусії. Запропоновано використання мультимедійних ресурсів, включаючи 3D-анімації та відеодемонстрації, для ефективної ілюстрації наукових проривів. Результати дослідження свідчать, що застосування історизму не лише покращує засвоєння фізичних концепцій, а й сприяє розвитку аналітичних навичок і наукової грамотності. Рекомендується систематичне включення історичних матеріалів у навчання фізики через різноманітні методичні підходи, що допоможе поєднати теоретичні знання з їхнім історичним контекстом. Загалом впровадження історизму у викладання фізики сприяє формуванню глибшого розуміння наукового прогресу та зв’язку між минулими відкриттями й сучасними досягненнями науки.