Результати використання міжсортової гібридизації для створення селекційно-цінних форм картоплі

Автор(и)

  • Петро Завірюха Львівський національний університет природокористування https://orcid.org/0000-0002-1256-4220
  • Богдан Костюк Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування
  • Віктор Вихованець Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування
  • Юлія Мельник Івано-Франківський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування
  • Галина Мельниченко Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-2985-5454

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnubio.10.107-112

Ключові слова:

картопля, селекція, міжсортові гібриди, відбір, господарсько-цінні ознаки

Анотація

У 2020–2022 р.р. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах  (зона західного Лісостепу) проведена оцінка нововиведених міжсортових гібридів картоплі за їх господарськими і біологічними ознаками. Вивчали 16 гібридів  різних груп стиглості, створених методом ступінчастої міжсортової гібридизації. Встановлено, що ретельний підбір вихідних батьківських форм для схрещувань, обґрунтоване поєднання їх у батьківській парі дозволяють поєднати у гібридних нащадках потенційно високу продуктивність (до 1 кг/кущ і вище), інтенсивне формування урожаю з підвищеним умістом крохмалю у бульбах (15–17 %) та підвищеною стійкістю надземної маси проти фітофторозу (на рівні 6–7 балів за міжнародною 9-бальною шкалою). На основі проведених досліджень з комплексної оцінки господарських і біологічних ознак нових міжсортових гібридів картоплі, виділено і відібрано середньоранній гібрид 02/10-40 (Бородянська рожева х Suzorye), середньостиглий  11/4-1 (Західна х Водограй) і середньопізній 16/17-1[(Західна х Sante) х (Воля х Ліщина)], які істотно переважають за комплексом господарсько-цінних ознак відповідні сорти-стандарти. Пропонується продовжити з ними подальшу селекційну роботу згідно прийнятої схеми селекції картоплі, інтенсивно розмножувати  і готовити для передачі у Державне сортовипробування як кандидатів у нові сорти цієї культури.

Посилання

Honcharov, M.D. (2002). Potato Breeding for Earliness. Kartoplya. Bila Tserkva, 1, 226-242.

Zaviryukha, P.D., Ilchuk, L.A., Ilchuk, R.V. (2009). State, Problems, and Prospects of Potato Breeding in the Western Region of Ukraine. Kartoplvarstvo Ukrainy, 1-2 (14-15), 6-12.

Zaviryukha, P.D. (2015). Potato Breeding at Lviv NEU: Results and Prospects. Zhytomyr: Zhytomyr National Agricultural and Ecological University, 45-50.

Zaviryukha, P., Nezhyvy, Z., Kostyuk, B., Vykhovanets, V. (2018). Results of Potato Breeding for a Complex of Valuable Economic and Biological Traits. Bulletin of Lviv NEU: Agronomy, 22(1), 133-144.

Methodological Recommendations for Potato Research. (2002). Nemishaievo, 184.

Osypchuk, A.A. (2004). Current Issues in Potato Breeding. Potatoes growing, 33, 27-32.

Pandey, S.K., Singh, S.V., Chakrabarti, S.K., Manivel, P. (2005). New Potato Hybrids. Central Potato Research Institute. Shimla, 3-44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Номер

Розділ

Articles