МЕДІАТЕКСТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2025.33.72-78Ключові слова:
медіатекст, медіаосвіта, медіаграмотність, мовна компетентність, українська мова, мовна особистість, розвиток, інтеграція.Анотація
У статті обґрунтовано актуальність використання медіатекстів як ефективного ресурсу формування мовної компетентності здобувачів освіти на уроках української мови в умовах Нової української школи. Розкрито вплив стрімкого розвитку медіапростору та поширення інноваційних медіаосвітніх ресурсів на необхідність системної підготовки учнівської молоді до роботи з медійно-цифровими матеріалами. Визначено, що медіатекст, поєднуючи вербальні, візуальні та аудіальні елементи, стає не лише об’єктом аналізу, а й дієвим засобом розвитку мовленнєвих умінь, критичного мислення, навичок інформаційного пошуку та створення власних медіапродуктів. Проаналізовано мову й способи представлення медіатекстів у сучасних шкільних підручниках з української мови, окреслено методичні прийоми їх застосування на уроці (аналітичне читання, робота з інфографікою, створення блогів, подкастів, інтерактивних проєктів). Акцентується на значенні медіадидактики та цифрових інструментів (Padlet, Canva, Genially тощо) для підвищення мотивації здобувачів освіти, збагачення їхнього лексичного запасу, розвитку комунікативної та інформаційно-медійної компетентності. Мета дослідження полягає у розкритті особливостей роботи з медіатекстами як дієвого ресурсу формування мовної компетентності здобувачів освіти на уроках української мови в 5-6 класах Нової української школи. У дослідженні автор наголошує на тому, що міжпредметний характер медіаграмотності, розуміння медіатексту як засобу інтегрування шкільних предметів і ресурсів медіа, зумовлює обов’язковість формування медіаграмотності та мовленнєвої компетентності як базових компетентностей, а також актуалізує необхідність діалогізації й міжпредметного підходу під час освітньої взаємодії здобувачів освіти на уроках української мови під час адаптаційного циклу навчання у 5-6 класах Нової української школи. Представлені рекомендації можуть бути використані вчителями української мови для оновлення освітнього контенту та організації змішаного й дистанційного навчання.
