Трансгресія епіграфу в структуру художньої цілісності (практика сучасної балканської літератури)

українською

  • Альона Тичиніна Кандидат філологічних наук, викладач, Кафедра зарубіжної літератури, теорії літератури та слов’янської філології, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Ключові слова: Епіграф, паратекстуальність, рецепція, трансгресія, горизонт очікування

Анотація

Мета. Окреслюється методологічний ресурс паратекстуальності у контексті рецептивних практик, простежується участь паратекстуальних маркерів у трансгресії тексту в книгу. На прикладі сучасної балканської літератури акцентується функціональність епіграфа в архітектоніці літературного тексту як «проксемічного центру» та генератора рецептивної дії.

Дослідницька методика. Джерельною базою дослідження постали результати експерименту-анкетування. Трансгресію епіграфу в структуру художньої цілісності проаналізовано у річищі актуальних питань рецептивної поетики, інтер- та паратекстуальності Ж. Женетта, інтермедіальності, теорії художньої цілісності М. Гіршмана.

Результати. Шляхом проведення рецептивного експерименту з’ясовано телеологічну сутність епіграфу у колі проблем інтерпретації свого і чужого слова у романі С. Срдича «Саторі». Виявлено, що три епіграфи до твору, виконуючи функцію інтерпретаційної рами, зумовили ідейний (бартівський), методологічний (ліотарівський) та інтермедіальний (пост / артрок) напрями декодування змісту. Доведено здатність епіграфа формувати, деформувати і трансформувати горизонт очікування читача, який опиняється у ситуації рецептивного полілогу.

Наукова новизна. Вперше на матеріалі сучасної балканської прози шляхом рецептивного й паратекстуального аналізу досліджено трансгресію епіграфу в структуру художньої цілісності.

Практичне значення Результати розвідки можуть бути використані в рецептивних студіях, вивченні паратекстуальних компонентів, а також при вивченні балканської літератури і, зокрема, роману С. Срдича «Саторі».

Опубліковано
2018-06-30
Номер
Розділ
Слов'янські літератури