ПРОФІЛАКТИКА ОЖИРІННЯ ТА ПРОБЛЕМИ БАЛАНСУ В ОСОБ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

  • Р.М. Ходорка Ясський університет імені Олександру Іоана Кузи
  • І. Оноза Ясський університет імені Олександру Іоана Кузи
  • Б. Абалаше Ясський університет імені Олександру Іоана Кузи
  • A. Альбу Ясський університет імені Олександру Іоана Кузи
Ключові слова: синдром Дауна, ожиріння, серцево-судинна система, кінезітерапія

Анотація

Синдром Дауна є захворюванням, викликаним наявністю додаткової хромосоми в генетичній
конструкції людини. Це захворювання супроводжується серцево-судинними недугами, легеневими розладами, порушення функції щитоподібної залози, дисфункцією кишечника, судоми, ожирінням, схильністю до інфекцій, імуннодефіцитними станами, лейкемією та розладами центральної нервової системи. Мета. Виявити вплив кінетзітерапевтичних засобів і методів на покращення стану здоров’я пацієнтів з синдромом Дауна. У дослідженні взяли участь вісім пацієнтів одного віку та статі у яких було діагностовано синдром Дауна та пов’язані з ним стани. Місцем проведення дослідження був зал гімнастики факультету фізичного виховання і спорту Iasi. Процедури проводилися з 15.01. по 15.06.2018 р. з частотою 3 рази протягом тижня. Під час дослідження використовували таке обладнання: подограф, сантиметровастрічка, медична вага, мати, дзеркала, гімнастичний кулі та кола. При виконанні вправ застосовували ігровий метод, що підвищувало ефективність реалізації завдань і полегшувало перебіг адаптаційних процесів до фізичних навантажень. Результати. Одним із проявів ефективності застосованих засобів і методів кінезітерапії було зменшення індексу вагии тіла. Водночас вірогідно, порівняно з вихідним станом, покращилися функціональні показники серцево-судинної системим, а також зросла величина екскурсії грдної клітки.
Ключові слова: синдром Дауна, ожиріння, серцево-судинна система, кінезітерапія

Посилання

1. Abalașei, B. (2012). Psychomotricity and psychomotor re-education, Ankara: Spor Yaynevi ve Kitabevi.
2. Cooper-Brown L, Copeland S, Dailey S, Downey D, Petersen MC, et al. (2008) Feeding and swallowing
dysfunction in genetic syndromes. Dev Disabil Res Rev 14: 147-157.
3. Cordun M. (2009). Kinantropometrie, București. Editura: CD PRESS, pag.201.
4. Jobling A, Cuskelly M. Young people with Down syndrome: a preliminary investigation of health knowledge
and associated behaviours. J Intellect Disabil Res. 2006;31(4):210Y218.
5. MarcuV, Dan, M. KINETOTERAPIE, EDITURA UNIVERSITATII DIN ORADEA, 2007, 287.
6. Mureșan MD. (2011). O șansă dată copilului cu Sindrom Down. Sebeș: Editura Emma Books.
7. Murray J, Ryan-Krause P (2010) Obesity in children with Down syndrome: Background and
recommendations for management. Pediatr Nurs 36: 314-319
8. Robănescu N. (2001). Reeducarea neuromotorie. București, Editura Medicală, pag. 89.
9. Russell DJ, Rosenbaum P, Avery L. Gross Motor Function Measure. User’s Manual. Mac Keith Press.
Ontario 2002.
10. SacksB, & Buckley S. (2003). What do you know about the movement abilities of children with Down
Syndrome? Down Syndrome News and Update 2(4), 131-141.
Опубліковано
2020-01-01
Номер
Розділ
Articles