Wellness-компетентність майбутніх учителів: стратегії залучення і мотивації учнів початкової школи до фізичної активності
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.13.1.86-98Ключові слова:
майбутні вчителі, wellness-компетентність, мотивація, учні початкової школи, ігрова діяльність, фізична активність, професійна підготовкаАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх педагогів до залучення та мотивації учнів початкової школи до фізичної активності за допомогою інноваційних методів і форм. У дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування сутності wellness-компетентності вчителів як інтегративного утворення, що ґрунтується на концепції цілісного благополуччя (wellness), а також аналіз деяких складників їхньої професійної готовності щодо зацікавлення учнів руховою активністю. Автори розглядають цю компетентність не лише як здатність проєктувати власний здоровий спосіб життя і фізичний добробут, а й ефективно застосовувати ці стратегії для формування в учнів ціннісного ставлення до свого здоров'я (фізичного, психічного, духовного і соціального). У межах дослідно-експериментальної роботи проведено опитування українських студентів бакалаврату (майбутніх педагогів), яке дозволило виявити рівень їхньої зацікавленості цією проблематикою та професійну спрямованість на діяльність з молодшими школярами у напрямі стимулювання їхньої рухової активності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що за допомогою методів математичної статистики (критерій x² Пірсона, коефіцієнт V Крамера) вперше виявлено характер зв’язку між соціально-демографічними чинниками та професійними орієнтирами майбутніх учителів у сфері фізичної активності. Встановлено, що територіальна приналежність майбутніх педагогів має статистично значущий, проте слабкий вплив на формування їхніх професійних цілей, що актуалізує потребу в універсальних методичних стратегіях. Запропоновано авторські педагогічні кейси, спрямовані на розвиток wellness-компетентності майбутніх учителів і готовність до мотивації учнів до регулярної рухової активності. Наголошено на застосуванні у професійній підготовці вчителів Digital Health Pedagogy, гейміфікації, інтегрування руху у нейропедагогіку, диференціації освітнього процесу за інтересами шляхом впровадження варіативних модулів за вибором тощо.




