Організація та підтримка інклюзивного освітнього середовища в навчанні: міжнародний досвід

Анотація

У статті висвітлено особливості організації інклюзивного освітнього середовища у різних країнах, в т.ч. локальні особливості підготовки вчителів до роботи з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я. Обґрунтовано, що принципи інклюзивної освіти є універсальними, однак наявні в суспільстві переконання та цінності, організація освітнього процесу та прихований навчальний план у закладах дошкільної та загальної середньої освіти, підтримка та адвокація зі сторони батьків часто вимагають делікатності та особливої уваги у їх впровадженні. Автором визначено, що для реалізації ідей і принципів інклюзивної освіти, педагоги повинні вміти й мати змогу організовувати та підтримувати інклюзивне освітнє середовище на заняттях та в позашкільній діяльності. Досліджено, що багато країн володіють значним тривалим досвідом включення дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю, який може бути надзвичайно корисним і важливим для підготовки педагогів у країнах, які лише нещодавно почали інклюзію на державному рівні. З’ясовано, що обмін дієвими практиками та стратегіями і адаптація їх до локальних особливостей – ключ до успішного включення дітей з особливими освітніми потребами та інвалідностями. У статті подано приклади визначення інклюзивного освітнього середовища дослідниками, вказуються його характеристики та компоненти. Міжнародне законодавство, яке реґулює питання дотримання права на освіту, зокрема інклюзивну, слугує базою для національних законодавств, а вони своєю чергою стимулюють появу нових інтернаціональних документів. У дослідженні визначено законодавчі, реґулятивні та прикладні моделі для імплементації статті 24 Міжнародної Конвенції про права осіб з інвалідністю та надаються пріоритети для включення в національні законодавства. Підкреслено, що кожна країна має свої історії успіху та найкращі практики, які мають потенціал бути високоефективними при впровадженні інклюзивної освіти в інших країнах. Доведено важливість обміну стратегіями і практиками, проведення досліджень та збору доказової бази для творення дієвого інклюзивного освітнього середовища, підготовки й перекваліфікації педагогів, здатних його організовувати та підтримувати.