Вплив цементного пилу на угруповання мурашок (Hymenoptera, Formicidae)

Автор(и)

  • Тетяна Микитин Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Неля Долинко Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Василь Стефурак Івано-Франківський національний медичний університет
  • Наталя Бєлова Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Василь Кузенко Івано-Франківський краєзнавчий музей

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.7.4.19-26

Ключові слова:

мурашки, антропогенний вплив, цементний пил, Lasius, Myrmica

Анотація

Проведено дослідження впливу цементного пилу в зоні ПАТ «Івано-Франківськцемент» на угруповання мурашок. В ході дослідження помітили, що при антропогенному навантаженні зникають мурашки роду Formica, які замінюються видами родів Lasius та Myrmica.

Аналізуючи розподіл родів та видів мурах на дослідних луках нами виявлено пряму кореляційну залежність між числом видів мурах і відстанню від джерела цементного пилу (r=0,87 при р<0,05). Найбільша кількість видів мурах в зоні впливу спостерігається з роду Lasius. Гнізда роду Myrmica трапляються не ближче 1 км від цементного заводу, гнізда Formica – тільки в контролі.

При дії цементного пилу на біотопи мурахи проявляють неадаптивну реакцію. Проведений аналіз зміни щільності поселення окремих родів показав, що на луках, розташованих поблизу джерел цементного пилу, щільність гнізд усіх родів мінімальна. З віддаленням від джерела забруднення щільність поселень достовірно зростає (r=0,97 при р<0,05). Поселення роду Formica (F. fusca) зареєстровані тільки в контролі, щільність поселень досягає 1,5±1,1 мурашника на 100 м маршрутного обліку. Щодо лісових біотопів, то щільність гнізд роду Lasius вища в контролі в 1,8 рази (3,1 гн./25 м2), ніж у селі (1,75 гн./25 м2). Для інших родів (Camponotus, Myrmica і Formica) зареєстрована протилежна реакція. Щільність мурашників F. fusca, які трапляються лише в контролі, сягає 2,5±1,1 мурашника на 100 м маршрутного обліку.

Із зменшенням ступеня забруднення частка підземних гнізд збільшується (r=0,90 при р<0,05), частка купольних гнізд зменшується (r=-0,94 при р<0,05). При цьому розміри купола в середньому зменшуються при віддаленні від джерела забруднення. Всі гнізда, зареєстровані в найбільш забрудненій зоні, складаються з суміші цементного пилу і землі висотою до 45 см. Близько 75 % всіх знайдених гнізд були сильно зарослими. При розкопуванні гнізда купол був ніби зацементований.

Адаптація мурах до впливу цементного пилу відрізняється від інших видів впливу і виражається в тому, що на техногенних територіях гнізда мають частіше куполоподібну форму, менший діаметр і значно вищі гнізда, ніж ті, які розташовані у контрольній зоні. Це пояснюється тим, що ґрунт поблизу цементного заводу покритий шаром вапняного пилу, що досягає 5 см.

Lasius niger є стійким до різних форм антропогенного впливу, що можна пояснити пристосувальними особливостями форм мурашиного гнізда.

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2020-12-30

Як цитувати

[1]
Микитин, Т. et al. 2020. Вплив цементного пилу на угруповання мурашок (Hymenoptera, Formicidae). Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 7, 4 (Груд 2020), 19–26. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.7.4.19-26.

Номер

Розділ

Biology

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають