Аналіз основних макроекономічних індикаторів в розрізі регіональної диспропорції
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.8.3.85-96Ключові слова:
регіональна диспропорція, валовий регіональний продукт, валовий регіональний продукт на душу населення. макроекономічні показники, децентралізаціяАнотація
Мета статті полягає у дослідженні причино-наслідкових зав’язків існування диспропорцій в соціально-економічному розвитку регіонів країни та визначенні основних заходів щодо подолання існуючих диспропорцій за окремими напрямами з урахуванням системних трансформацій в сучасній економіці країни. Розглянуто основні диспропорції в регіональному розвитку України та визначено критерії регіональних диспропорцій. Встановлено, що найбільші диспропорції в регіональному розвитку відбуваються за показниками спостерігаються у випадку інвестицій на душу населення. Виокремлено регіони-лідери й аутсайдери за соціально-економічним розвитком за обраними показниками.Наведений поділ регіонів України проведено за допомогою кластерного аналізу. Регіони розподілені на групи з аналогічними характеристиками щодо чотирьох аналізованих макроекономічних змінних. Відстані між кластерами виражалися за допомогою евклідової відстані, що широко застосовується в цьому типі аналізу. Для об'єднання об'єктів до груп використовувався метод Варда для створення кластерів з невеликою кількістю об'єктів.Після проведеного аналізу зроблено наступні висновки: в масштабах країни регіони характеризуються великими відмінностями в рівні ВРП на душу населення, капітальні інвестицій на душу населення і рівня безробіття, з меншими відмінностями щодо рівня доходів населення; несприятливим явищем є скорочення інвестицій в південні регіони, що фактично обумовлює низькі темпи економічного зростання і тенденції в майбутньому; умовою зниження диспропорцій регіонів є подолання бар'єрів на шляху розвитку менш розвинутих регіонів, що може відбуватися в першу чергу, завдяки послідовному зміцненню їх економіки, вдосконаленню структури і ефективнішому використанню інвестиційних ресурсів, що спрямовуються особливо з метою зміцнення підприємництва та підвищення професійної кваліфікації населення.